У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає окрему кримінальну відповідальність за шахрайство із застосуванням штучного інтелекту. Документ стосується дипфейків, підроблених голосів і фейкових повідомлень, створених за допомогою ШІ.
Про це пише Судово-юридична газета.
У парламенті зареєстрували законопроєкт №15379 “Про внесення змін до статті 190 Кримінального кодексу України щодо криміналізації протиправних (шахрайських) діянь, вчинених із використанням інформаційно-комунікаційних систем або систем штучного інтелекту”. Автори документа пропонують виділити використання ШІ як окрему кваліфікуючу ознаку шахрайства.
Необхідність таких змін пояснюють стрімким зростанням кількості кіберзлочинів. За даними Офісу Генерального прокурора, у 2025 році відкрили 48 871 кримінальне провадження за статтею про шахрайство. Для порівняння, у 2021 році таких справ було 23 847.
Національний банк України повідомляє, що 83% шахрайських операцій із платіжними картками здійснюються через інтернет із використанням методів соціальної інженерії. Водночас 23% українців уже стикалися з кібератаками або шахрайством, посиленим штучним інтелектом, а 35% дорослих отримували створений ШІ фейковий контент.
За підсумками 2025 року збитки від карткового шахрайства зросли на 24% і сягнули 1,4 млрд гривень. Середня сума однієї незаконної операції збільшилася з 4 247 до 5 536 гривень, хоча загальна кількість таких транзакцій скоротилася з 270 тисяч у 2024 році до 256 тисяч у 2025-му.
Законопроєкт пропонує оновити положення статті 190 Кримінального кодексу. Замість застарілого формулювання про використання “електронно-обчислювальної техніки” пропонується прямо згадати інформаційно-комунікаційні системи та системи штучного інтелекту.
Документ також уперше пропонує закріпити в Кримінальному кодексі визначення систем штучного інтелекту як технологій, що на основі отриманих даних створюють контент, прогнози чи рішення з ознаками інтелектуальної діяльності людини та використовуються для введення потерпілих в оману.
Серед технологій, які прямо згадуються в законопроєкті, — дипфейки, синтез голосу та генерація фейкових текстів. Саме ці інструменти, за даними авторів документа, шахраї використовують для імітації родичів у месенджерах, створення фіктивних інвестиційних платформ і підроблення повідомлень нібито від банківських працівників.
Покарання за такі злочини пропонують залишити без змін — від трьох до восьми років позбавлення волі. Водночас нова кваліфікуюча ознака має спростити роботу слідчих і формування судової практики.
Крім того, законопроєкт передбачає можливість залучення експертів із кібербезпеки для перевірки матеріалів, створених за допомогою штучного інтелекту. Це має допомогти правоохоронцям доводити використання дипфейків і синтезованого голосу під час судових процесів.
У разі ухвалення документа Україна може стати однією з перших держав, яка закріпить у кримінальному законодавстві окреме визначення шахрайства із застосуванням штучного інтелекту.
