В Україні розширили категорії військовозобов’язаних, які мають право на відстрочку від мобілізації. Тепер відстрочку від призову можуть отримати військовозобов’язані, у яких неповнорідний брат або сестра загинули або зникли безвісти під час війни.
Раніше таке право мали тільки ті, у кого загинули або зникли безвісти повнорідні брати чи сестри, тоді як у випадку неповнорідних родичів військовозобов’язані підлягали мобілізації.
Попри це, залишається дев’ять категорій осіб, які не мають права на відстрочку від мобілізації. Серед них:
- студенти та аспіранти, що навчаються за заочною або вечірньою формою;
- ті, хто здобуває другу або третю вищу освіту;
- багатодітні чоловіки, які мають заборгованість зі сплати аліментів;
- батьки-одинаки за певних умов;
- чоловіки та жінки, які доглядають за подружжям з інвалідністю III групи;
- окремі категорії тих, хто доглядає за особами з інвалідністю I та II групи, якщо є інші працездатні родичі;
- військовозобов’язані, які працюють на підприємствах Міноборони;
- особи, яких військово-лікарська комісія визнає придатними, незважаючи на наявність статусу “Обмежено придатний”;
- чоловіки, які під час повторного огляду були визнані здоровими.
Крім цього, нова постанова Мінсоцполітики змінює порядок призову на військову службу під час мобілізації. Згідно з нововведеннями, військовозобов’язані, які доглядають за хворими рідними або мають інвалідність, більше не повинні надавати підтвердження відсутності інших працездатних членів сім’ї, здатних здійснювати догляд. Ця вимога залишається тільки для тих, хто доглядає за хворими батьками дружини.
Також важливо зазначити, що особи, які мають батьків з інвалідністю І або ІІ групи, тепер не зобов’язані встановлювати факт здійснення догляду, оскільки законодавство передбачає обов’язок дорослих дітей утримувати своїх непрацездатних батьків, що надає їм право на відстрочку.
Для оформлення акта про встановлення факту здійснення постійного догляду більше не потрібно звертатися до військкомату. Достатньо подати заяву в довільній формі до органів місцевого самоврядування або районних державних адміністрацій, які зобов’язані розглянути її протягом 10 календарних днів та видати відповідний акт.