Починаючи з 2026 року, українці, які уникають військової служби, можуть зіткнутися із системними повсякденними обмеженнями, що значно ускладнить нормальне життя.
Юрист Роман Симутін попередив, що доступ до широкого спектру державних та соціальних послуг може бути фактично закритий для осіб, які викриті у порушенні призовних вимог.
За словами Симутіна, ці зміни, як очікується, не вводитимуться за допомогою нових законів, ухвалених парламентом. Натомість уряд планує впроваджувати їх рішеннями Кабінету міністрів, відомчими інструкціями та постійним оновленням процедур ведення цифрової документації.
Один із прикладів цього зсуву вже видно: повістки, надіслані поштою, тепер вважаються офіційно доставленими, навіть якщо одержувач фізично їх не отримує. Після видачі цей статус автоматично реєструється у цифровій базі даних «Резерв+», яка поєднує інформацію про осіб, які підлягають мобілізації.
Так, це цифрове маркування може мати серйозні наслідки на ринку праці.
Симутін пояснив, що якщо роботодавець побачить оголошення про мобілізацію в системі «Резерв+», то найм такої людини спричинить юридичні та адміністративні ризики — те, на що деякі державні чи приватні роботодавці захочуть піти.
Очікується, що той самий механізм торкнеться послуг, пов’язаних з паспортами, включаючи подання заяв та оновлення документів. Адміністративні системи можуть вимагати підтвердження через систему «Резерв+», що означає, що відсутність даних або статус «у розшуку» призведуть до автоматичної відмови у наданні послуг.
Такі блокування можуть застосовуватися до адміністративних центрів обслуговування, місцевих органів влади, відомств Міністерства внутрішніх справ, фінансових установ та поштових служб.
В результаті, стверджує Симутін, ці заходи сформують всеосяжну систему обмежень, яка функціонує без прямого законодавчого втручання.
Через кумулятивні бюрократичні бар’єри люди, що ухиляються від призову, стикатимуться з дедалі більшою недоступністю рутинних видів діяльності, що фактично зробить їхнє повсякденне життя нездійсненним.