Навіть після втрати дому українці продовжують отримувати “подарунки” у вигляді рахунків за комунальні послуги.
Попри те, що будівля перетворилася на руїни, електроенергія, газ та інші послуги — на папері — продовжують “надаватися”.
Про це розповів голова Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко в інтерв’ю журналістці Олені Кістріце. За його словами, в Україні зафіксовано численні випадки, коли людям, чиї будинки були зруйновані внаслідок бойових дій, продовжують нараховувати борги за ЖКП. Ідеться не лише про технічну помилку — це системна проблема, яка потребує негайного вирішення на законодавчому рівні.
Як таке можливо?
Усе зводиться до відсутності чітких механізмів автоматичного припинення нарахувань у разі знищення житла. Комунальні підприємства часто не отримують інформацію про фактичний стан будинку або ж ігнорують її, орієнтуючись на старі реєстраційні дані. Система продовжує працювати за інерцією, навіть коли житло вже не існує.
Що робити людям у такій ситуації?
Поки що єдиний вихід — самостійно звертатися до постачальників послуг із підтвердженням руйнування (акти обстеження, фотофіксація, документи від органів місцевого самоврядування). Проте це надскладний процес, особливо для тих, хто втратив усе і не має доступу до документів або зв’язку.
Чому це важливо?
По-перше, постраждалі люди ризикують опинитися в борговій ямі за те, чим не користуються і не можуть користуватися. По-друге, це створює правовий хаос і підриває довіру до державної системи управління комунальними послугами.
Яким має бути рішення?
Олег Попенко наголошує: потрібно на рівні держави створити єдиний реєстр зруйнованого житла, який автоматично припинятиме нарахування комунальних платежів. Також має бути спрощена процедура списання вже нарахованих боргів для тих, хто постраждав від війни.