В Україні почастішали випадки, коли через великі борги за комунальні послуги люди ризикують втратити житло. Експерти попереджають, що чинне законодавство дозволяє постачальникам послуг стягувати борги через суд, а в окремих випадках справа може дійти навіть до продажу квартири.
Про це повідомляє Мінфін.
Один із таких випадків нещодавно стався у Києві, де у пенсіонера конфіскували житло через борг за комуналку, який сягнув близько 875 тисяч гривень.
Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко заявив, що система нарахування комунальних платежів в Україні побудована так, що боржником потенційно може стати майже будь-хто.
За його словами, ризик “влетіти” у великі борги дуже високий, оскільки механізми захисту споживачів працюють слабко, а постачальники послуг іноді можуть донараховувати суми вже після завершення опалювального сезону.
Як приклад Попенко навів ситуацію у Києві, де мешканцям у 2026 році донарахували плату за опалення у березні, а потім ще раз у травні.
Подібна ситуація була і в Харкові у 2023 році, коли жителям багатоповерхівок після завершення сезону прийшли додаткові платіжки на 1,5–2 тисячі гривень.
За законом квартиру можуть забрати у двох основних випадках.
Перший — якщо житло перебуває в іпотеці, а боржник грубо порушив умови договору.
Другий — якщо в людини немає достатньо інших активів для погашення боргу, а виконавча служба вже отримала рішення суду про стягнення.
Окремо експерти пояснюють, хто найбільше ризикує накопичити борги.
У зоні ризику насамперед власники квартир без встановлених лічильників.
У такому випадку комунальні платежі нараховують не за фактичним споживанням, а за середніми показниками, які часто значно вищі.
Крім того, частину загальних втрат будинку можуть “розкидати” саме на квартири без лічильників.
Іноді це може бути не кілька сотень гривень, а тисячі або навіть десятки тисяч.
Важливим залишається й технічний стан самих лічильників.
Якщо вони не пройшли вчасну повірку, комунальні служби мають право не враховувати їхні показники та нараховувати оплату за загальними нормами.
Також власникам житла потрібно вчасно передавати показники — зазвичай до 5 числа наступного місяця.
Якщо цього не зробити, розрахунок знову відбуватиметься за середнім споживанням.
Голова комунального підприємства “Тепловик” Олександр Душенко пояснив, що обсяги неврахованого ресурсу часто розподіляють саме між тими, хто не має лічильників.
Він також попередив, що важливо регулярно перевіряти суми в платіжках та одразу звертатися до постачальників у разі підозрілих нарахувань.
Наприклад, навіть після встановлення бойлера люди можуть продовжувати отримувати рахунки за гарячу воду, якщо офіційно не відмовилися від послуги.
Експерти наголошують: у разі появи боргу людина може втратити право на субсидію, а без реструктуризації заборгованість здатна швидко стати критичною.
Ризик втратити житло з’являється, коли сума боргу перевищує 40 мінімальних зарплат — зараз це близько 346 тисяч гривень.
Втім позов до суду постачальник може подати вже при боргу від 10 тисяч гривень.
Після цього виконавча служба спершу перевіряє рахунки, зарплату, пенсію та інше майно боржника.
Продаж квартири застосовують лише як крайній захід.
Окремо Попенко попереджає, що оскаржити помилкові чи незаконні нарахування дуже складно.
За його словами, судові процеси можуть тривати довго і коштувати кілька тисяч доларів на адвокатів, тоді як у комунальних компаній є великі юридичні відділи.
Нагадаємо, що у квітні Верховна Рада ухвалила закон, який посилює обмеження для боржників та автоматизує процес стягнення заборгованостей.
При цьому примусовий продаж житла залишається винятковою процедурою, але новий закон удвічі підвищив поріг боргу для продажу єдиного житла боржника.