Спадкування — це правовідносини, що виникають після смерті особи, коли її майно та обов’язки переходять до спадкоємців. Воно може здійснюватися за заповітом або за законом, з урахуванням прав осіб на обов’язкову частку.
Закон визначає, хто може або не може спадкувати, а також гарантує захист найуразливіших спадкоємців, таких як неповнолітні або непрацездатні члени родини.
Право на обов’язкову частку у спадщині мають особи, визначені статтею 1241 Цивільного кодексу України. Вони успадковують половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом.
До цієї категорії входять:
- малолітні та неповнолітні діти спадкодавця (рідні або усиновлені)
- непрацездатна вдова або вдівець
- повнолітні непрацездатні діти (рідні або усиновлені)
- непрацездатні батьки
Розмір обов’язкової частки може включати вартість майна домашнього вжитку, заповідальні відкази та інші майнові права. Суд має право зменшувати цю частку, враховуючи характер взаємин між спадкодавцем і спадкоємцем чи інші важливі обставини.