У свої сто один вона справляється без сторонньої допомоги, намагається вести активний спосіб життя й читає «Кобзар». Знає напам’ять «Катерину», «Наймичку», «Причинну», «Тополю». DW побувала в гостях у ветеранки Другої світової війни, розвідниці, полковниці Ольги Твердохлєбової з Вінниці.
Ще до 2014 року пані Ольга як ветеранка їздила на урочистості до Мінська й Москви. А одного разу навіть мала не надто приємну розмову з Путіним.
«Путін взяв мене за плечі. Я взяла його руки і відштовхнула. А він невисокого зросту, туфлі в нього на таких підборах, на танкеточці. Я його відштовхнула. Та кажу: «Володимире Володимировичу, треба займатися спортом, зарядку робити». А він: «Нашлась. Я заслужений майстер з боротьби, по самбо». Я кажу: «То й що? А плечі вужчі, ніж в мене», – пригадує розвідниця.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Ольга Твердохлєбова хотіла мобілізуватися. Для цього телефонувала до місцевого військкомату. На той момент ій було 98.
«Ольго Іванівно, знаєте, ми вас не візьмемо в армію, бо Путін подумає, що столітніх баб уже призивають», – відповіли розвідниці в ТЦК.
Нині найбільша мрія ветеранки – відсвяткувати перемогу України та доживати віку в мирній країні.