Кремлівський диктатор Володимир Путін, який від самих низів піднявся до російської еліти та міцно утримує владу вже не перший десяток років, завжди перетворював секс і брудні секрети на зброю для знищення політичних опонентів. Як зазначають експерти, колишній офіцер КДБ завжди використовує звичну для спецслужб стратегію компромату. Збір «брудних» деталей — від боргів та алкоголізму до сексуальної активності й азартних ігор — є «хлібом насущним» для режиму Путіна.
Про це пише The Sun, аналізуючи шлях Путіна до влади та механізми її утримання.
Суть і застосування «чорного PR»
Компромат являє собою документи, фотографії, відео- або звукозаписи, що викривають приховані аспекти діяльності людини чи організації. Ця техніка сягає корінням у 1930-ті роки та використовувалася радянською таємною поліцією ще за часів Йосипа Сталіна.
Експерт з російського шпигунства Марк Гаррісон зазначає, що за часів СРСР компромат використовувався для шантажу та подальшого просування фігур на високі посади.
«Людей просували попри те, що вони мали „заплямовані блокноти“… тому що це означало, що їхня лояльність буде гарантована», — поясник Гаррісон.
Це створювало потужну загрозу, оскільки «те, що не було оприлюднено, було дуже потужною погрозою». Після розпаду СРСР «секретність дещо порушилася», і компромат почали використовувати для публічного знищення репутації.
Касета, що привела до Кремля
Найвідоміший приклад, який став поворотним моментом у кар’єрі Путіна, стався 1999 року. Тодішній генеральний прокурор Юрій Скуратов розслідував корупцію у Кремлі за часів президента Бориса Єльцина. Раптом в ефір державного телебачення потрапив відеозапис дуже поганої якості під назвою «Троє в ліжку», на якому, як стверджувалося, Скуратов був із двома жінками.
Наступного дня Путін, який на той час очолював ФСБ, провів пресконференцію, де підтвердив, що на відео — саме прокурор.
«Це був „чорний PR“, який росіяни називають „обмовляти й підривати“», — пояснив експерт.
За кілька місяців Єльцин, вражений «вмілим знищенням персонажа» у виконанні Путіна, призначив його прем’єр-міністром, а на початку нового тисячоліття зробив наступником.
Компромат як механізм впливу
Зараз компромат є одним з фундаментальних механізмів утримання Путіна при владі. Експерти наголошують, що Кремль довіряє лише тим, у кого є «заплямовані блокноти», оскільки їхню лояльність можна «гарантувати».
«Якщо я знаю, і ви знаєте, що у вас є якась брудна таємниця у минулому, ви завжди будете лояльні до мене… тому що я можу вас знищити», — пояснює Марк Гаррісон.
Збір компромату є «стандартною грою» для російських спецслужб. Колишній офіцер британської розвідки Філіп Інграм зазначає, що коли іноземні чиновники, що є цілями, відвідують Росію, «нерідко готельні номери оснащуються прихованими відеокамерами та аудіозаписувальними пристроями» для організації «пасток» і отримання «абсолютного компромату».
Публічне використання компромату має дві важливі цілі:
- Знищення політичних конкурентів: це дозволяє «усувати тих, хто міг би стати суперником Путіна», без фізичного вбивства. Прикладом може бути оприлюднення 2016 року відео, де опозиційний лідер Михайло Касьянов був у ліжку зі своєю особистою помічницею, що «паралізувало» його політичну кампанію.
- Дискредитація демократичних процесів: як вважає експерт з геополітики Ентоні Гліз, цей метод «дискредитує політиків та демократичний політичний процес загалом, виставляючи їх корумпованими».
«Секс передусім і гроші — це ті речі, які Путін використовував, щоб мати владу над людьми», — підсумовує Гліз.