Росія продовжує втрачати свої зони впливу у світі, що змушує її концентруватися лише на внутрішніх територіях. Окрім цього, під тиском Китаю та Індії Кремль зменшив використання ядерної риторики. Про це в інтерв’ю для “Главреду” розповів військовий аналітик та співголова громадської ініціативи “Права справа” Дмитро Снєгирьов.
Він зазначив, що дипломатичні контакти між Росією та США щодо врегулювання війни в Україні вже тривають. Участь російської делегації підтверджує готовність Москви до таких обговорень, однак ці переговори відбуваються під значним зовнішнім тиском, який підштовхує Росію до поступок.
“Давайте поглянемо ширше, ніж лише на Україну. За останній місяць ми спостерігаємо ослаблення позицій Російської Федерації в ключових регіонах світу. Це, зокрема, Близький і Середній Схід. Незважаючи на заяви нового керівництва Сирії, військова присутність РФ у цьому регіоні зведена до мінімуму. Найголовніше — Росія втратила контроль над нафтовидобутком у Сирії, що й було основною метою її присутності”, — наголошує Снєгирьов.
Він також звернув увагу на те, що такі важливі об’єкти, як порт Тартус і база Хмеймім, втратили свою стратегічну вагу. Аналогічно ослабли позиції РФ у Секторі Газа, який раніше був під її впливом завдяки підтримці терористичних організацій, таких як “Хезболла” та ХАМАС.
Крім того, тиск США та Ізраїлю на хуситів, а також ініціативи Саудівської Аравії, які передбачають наземну фазу операції, завдали серйозного удару по проксі-силах Росії, що контролюють транспортні маршрути в районі Червоного моря.
“Особливе значення має те, що на цьому фоні лунають заяви про можливу військову операцію проти Ірану, що може зруйнувати “вісь зла” і позбавити Росію стратегічного партнера”, — додає аналітик.
У Закавказзі також відбуваються зміни: створюються загрози російській присутності в Грузії, а дії прем’єр-міністра Вірменії ставлять під питання подальше існування російської бази в Гюмрі. У Молдові націоналізація стратегічних об’єктів у Придністров’ї додатково обмежує вплив Кремля.
“Таким чином, Росію фактично змушують звужуватися до власних кордонів, позбавляючи зон стратегічного та військового впливу”, — підсумовує експерт.
Економічний тиск на Росію також посилюється. Мова йде не лише про санкції, а й про затримання російських танкерів у Балтійському морі, що демонструє перехід від санкцій до рішучих дій.
Дмитро Снєгирьов зазначає, що з липня Китай заборонив постачання до Росії товарів подвійного призначення, що сильно вдарило по російському військово-промисловому комплексу. Зміни у позиції Китаю щодо взаєморозрахунків з РФ також свідчать про зниження її впливу.
“Ми бачимо прямий політичний, економічний та військовий тиск на РФ з боку нової адміністрації США. Це змусило Росію сісти за стіл переговорів”, — додає експерт.
Росія, намагаючись зберегти свою репутацію, активно використовувала ядерну риторику, зокрема випробування ракети “Орешник”. Однак останні заяви Володимира Путіна свідчать, що ця ракета розглядається скоріше як альтернатива ядерній зброї.
“Тиск Китаю та Індії щодо загрози застосування ядерної зброї дає свої результати. Риторика РФ у цьому напрямку помітно зменшилася. На тлі цього США провели випробування системи протиракетної оборони над ГУАМом, демонструючи здатність нейтралізувати “Орешник”. Аналогічно система THAAD в Ізраїлі ефективно працює проти балістичних ракет, що є ще одним сигналом Росії”, — підкреслив аналітик.
Звертаючи увагу на зміни в риториці Путіна, Снєгирьов відзначив, що кількість “Орешників” обмежена, хоча раніше Білорусь заявляла про можливість розміщення десятків таких ракет. За даними української розвідки, Росія має не більше 10 таких ракет, і вони все ще перебувають на етапі випробувань.