За чотири роки війни Росія не ослабила Україну, а допомогла створити одну з найсильніших армій Європи. Захід дедалі частіше бачить у Києві не прохача безпеки, а майбутнього гаранта стабільності.
Про це пише Atlantic Council.
Оглядач Пітер Дікінсон нагадує, що на початку повномасштабного вторгнення Володимир Путін називав однією з головних цілей “демілітаризацію” України. Проте за чотири роки результат виявився прямо протилежним.
За словами автора, ще кілька років тому багато хто вважав російську перемогу неминучою. Питання полягало лише в тому, скільки територій і суверенітету Україна втратить заради миру.
Однак із початку 2026 року світове сприйняття війни почало змінюватися. Все більше експертів говорять про розворот ситуації на користь України.
Дікінсон зазначає, що цей перелом став результатом поступового перетворення України на військову державу, здатну не лише стримувати Росію, а й бити по цілях далеко за лінією фронту.
Автор нагадує, що у 2014 році українська армія мала лише кілька тисяч боєздатних військових. Саме тоді, за його словами, країну врятував масовий волонтерський рух і добровольчі батальйони.
Наступні роки стали періодом глибоких військових реформ. Чисельність армії зросла до кількох сотень тисяч військовослужбовців, а структура почала адаптуватися до стандартів НАТО.
Після 2022 року трансформація лише прискорилася. Дікінсон пише, що сьогодні українська армія входить до числа найсильніших і найбільш технологічно підготовлених у світі.
Особливо він виділяє прорив у сфері безпілотників. За його оцінкою, Україна стала світовим лідером у війні дронів.
Українські оборонні компанії разом із військовими створили системи, які допомагають домінувати на полі бою, контролювати Чорне море та вражати цілі за тисячі кілометрів углиб Росії.
Автор також стверджує, що під час окремих навчань українські військові дивували навіть партнерів із НАТО. Йдеться про тактичний і технічний досвід, який Київ накопичив після 2022 року.
Окремо Atlantic Council звертає увагу на дипломатичну активність України в країнах Перської затоки у 2026 році. Пропозиція Володимира Зеленського допомогти в боротьбі з іранськими дронами змусила багатьох по-новому подивитися на роль України.
Тепер країни НАТО хочуть навчатися у українських інструкторів, а західні держави запускають спільні проєкти з виробництва дронів.
Для Кремля це створює стратегічну пастку. Якщо Путін погодиться на компромісний мир, він отримає сильну й ворожу Україну біля своїх кордонів. Якщо ж продовжить війну, посилення Києва лише пришвидшиться.
На цьому тлі Європа дедалі частіше сприймає Україну як важливого елемента власної безпеки. Це робить малоймовірною відмову від підтримки Києва у найближчі роки.