Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні, яку тривалий час вважали одним із найбільш лояльних союзників Дональда Трампа в Європі, здійснила різкий політичний розворот. Виступаючи в Сенаті 11 березня 2026 року, вона відкрито розкритикувала американо-ізраїльську операцію Epic Fury, назвавши військові дії такими, що лежать «поза межами міжнародного права», повідомляє Експерт.
Від «мовчазної згоди» до різкої критики
Ще на початку березня позиція Риму була обережною: Мелоні закликала Тегеран припинити атаки в Перській затоці, але уникала прямого засудження Вашингтона. Проте ситуація змінилася після низки подій, що сколихнули італійське суспільство:
- Трагедія в Мінабі: Мелоні офіційно засудила авіаудар по школі в іранському місті Мінаб, де загинули діти, і зажадала негайного розслідування для встановлення винних.
- Загроза базам: Попри тиск США, Італія відмовилася надавати свої військові бази (зокрема на Сицилії) для проведення кінетичних (бойових) операцій проти Ірану.
- Тиск опозиції та народу: Згідно з опитуваннями, 56% італійців виступають проти ударів по Ірану. Навіть серед правоцентристських виборців Мелоні спостерігається розкол через страх втягнення країни у велику війну.
«Це не наша війна»
Під час виступу Мелоні наголосила, що Італія не є учасницею конфлікту і не планує нею ставати.
«Ми не можемо допустити, щоб режим аятол отримав ядерну зброю, але односторонні втручання поза рамками міжнародного права лише поглиблюють кризу світового порядку», — заявила прем’єрка.
Зараз Рим координує свої дії з Парижем, Мадридом та Берліном, намагаючись сформувати спільний європейський фронт стриманості. Головний пріоритет Італії — безпека понад 1000 італійських миротворців у складі місії UNIFIL у Лівані, які опинилися під загрозою через ескалацію.
Економічний страх
Окрім моральних та правових аспектів, Мелоні керується прагматизмом. Італія критично залежна від енергопостачання через Середземне море. Хаос у Перській затоці вже підняв ціни на паливо, що загрожує рейтингу уряду. Дистанціюючись від Трампа, Мелоні намагається захистити економіку Італії від наслідків «епічної люті» США.