Серія рекордних хвиль спеки в Європі різко прискорила танення льодовиків у Швейцарії. Науковці попереджають, що цього літа втрати льоду можуть стати одними з найбільших за всю історію спостережень.
Про це повідомляє The New York Times.
Через аномально високі температури сніговий покрив на швейцарських льодовиках зник значно раніше, ніж зазвичай. Це означає, що захисний шар снігу, який взимку накопичується і навесні прикриває лід від прямого сонячного проміння, вже майже повністю втрачений.
Тепер сонце безпосередньо впливає на відкритий лід, через що танення прискорюється в рази. Гляціолог Федеральної вищої технічної школи Цюриха Маттіас Гусс заявив, що зараз ситуація відповідає тому рівню, який зазвичай спостерігається лише в серпні.
За його словами, це викликає серйозне занепокоєння, оскільки льодовики Альп мають критично важливе значення для всієї Європи. Вони живлять річки, забезпечують питну воду, підтримують сільське господарство, гідроенергетику та навіть охолодження атомних електростанцій.
У перспективі це означає, що запаси прісної води в Європі можуть ставати все менш стабільними. Як наголосив Гусс, проблема вже не виглядає віддаленою на століття — перші серйозні наслідки можуть проявитися вже протягом найближчих 10–20 років.
Цього року льодовики Швейцарії увійшли в теплий сезон із запасом снігу, який був приблизно на 25% нижчим за середній показник 2010–2020 років. Після цього Європу накрили одразу дві сильні хвилі спеки.
Рекордні температури зафіксували у Франції, Великій Британії, Німеччині, Швейцарії та інших країнах. Кліматологи наголошують, що така інтенсивність спеки була б майже неможливою без глобального потепління, спричиненого діяльністю людини.
Вже 29 червня загальний обсяг снігу й льоду на швейцарських льодовиках повернувся до показників, які зазвичай характерні лише для кінця літа. Востаннє така ситуація спостерігалася у 2022 році — одному з найспекотніших років в історії Європи.
Науковці пояснюють: чим раніше зникає сніг, тим довше сонячне випромінювання руйнує сам лід. За останні 20 років швейцарські льодовики щороку втрачали від 1 до 4% свого об’єму, а в особливо спекотні роки цей показник був ще вищим.
Минулого тижня Маттіас Гусс разом із колегами проводив вимірювання на льодовику Рона і зафіксував, що лише за 10 днів червня товщина льоду в одному з контрольних пунктів зменшилася приблизно на один метр.
Тривожна ситуація і на найбільшому льодовику Альп — Великому Алечі, розташованому на висоті понад 3450 метрів над рівнем моря. За словами вчених, сніг там уже став мокрим і тане буквально на очах, що для такої висоти є нетиповим.
Гляціолог коледжу Ніколса Маурі Пелто повідомив, що під час червневої спеки межа між засніженими й відкритими ділянками льодовика піднялася більш ніж на 400 метрів. Це підтверджують супутникові знімки.
Попри сучасні супутникові технології, одним із головних інструментів спостереження залишаються спеціальні жердини, які вчені встановлюють у просвердлені отвори в льоді. За рівнем їхнього виступу над поверхнею дослідники визначають швидкість танення.
Зазвичай такі вимірювальні стрижні розраховані на рік роботи, але цього літа через надзвичайно швидке танення вченим, ймовірно, доведеться повернутися значно раніше для нових вимірювань.