Дослідники виявили несподіваний психологічний ефект: згенеровані штучним інтелектом обличчя викликають у людей більше довіри, ніж фотографії реальних людей. Науковці попереджають, що це може спростити шахрайство та поширення дезінформації.
Про це пише Earth.com.
Дослідження провела науковиця Ланкастерського університету Алексіс Макгвайр разом із колегами. Під час першого експерименту 169 учасникам показали 96 випадкових портретів людей різної статі, віку та етнічного походження. Вони мали визначити, чи є зображення справжнім, чи його створила нейромережа.
Середня точність відповідей становила лише 58,4%, що лише трохи перевищує випадкове вгадування. Водночас учасники вважали обличчя, створені сучасною дифузійною моделлю, менш реалістичними, ніж зображення, згенеровані старішими системами GAN.
Другий етап експерименту приніс ще несподіваніші результати. Іншу групу добровольців попросили оцінити рівень довіри до тих самих 96 портретів за семибальною шкалою.
Фотографії реальних людей отримали найнижчу середню оцінку — 4,03 бала. Зображення, створені старими моделями штучного інтелекту, набрали 4,36 бала, а портрети, згенеровані сучасною дифузійною моделлю, стали лідерами з результатом 4,70 бала.
“Цей висновок є парадоксом і підкреслює ймовірність того, що судження про реалістичність і достовірність керуються двома різними психологічними механізмами”, — пояснила Алексіс Макгвайр.
На думку дослідників, мозок окремо оцінює, наскільки обличчя здається реалістичним, і наскільки воно викликає довіру. Саме тому згенеровані нейромережею портрети, які люди вважали менш схожими на справжні, одночасно сприймалися як більш надійні.
Науковці застерігають, що доступність сучасних інструментів штучного інтелекту створює нові ризики. За їхніми словами, фейкові обличчя можуть використовувати для шахрайства, викрадення персональних даних, маніпуляцій і масштабних кампаній із дезінформації.