Блакитні діри залишаються одними з найменш досліджених місць на Землі. Вчені вважають, що ці гігантські підводні провалля можуть зберігати дані про давній клімат, еволюцію життя та геологічну історію планети.
Про це пише IFLScience.
Попри поширену думку, що людство краще вивчило космос, ніж океан, саме блакитні діри часто наводять дослідників на таке порівняння. Зовні вони є підводними карстовими воронками, однак їхня справжня природа та масштаби досі залишаються загадкою.
У Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США зазначають, що про блакитні діри відомо дуже мало, попри їхню потенційну важливість для морських екосистем.
Одна з причин — надзвичайна складність досліджень. Навіть коли сама печера має величезні розміри, вхід до неї часто залишається вузьким і важкодоступним. Крім того, науковці досі не знають, скільки таких об’єктів існує на планеті.
Серед найвідоміших блакитних дір називають Велика блакитна діра у Карибському морі, «Зелений банан» біля узбережжя Флориди, «Драконячу діру» в Китаї та «Таам Джа» в Мексиці.
Більшість таких проваль розташовані настільки глибоко, що їх неможливо помітити з поверхні. За даними NOAA, входи до деяких блакитних дір можуть знаходитися на глибині сотень футів, тому їх часто відкривали не вчені, а рибалки та дайвери-аматори.
На верхніх рівнях цих підводних систем вирує життя. Тут мешкають корали, морські черепахи, медузи, баракуди, дельфіни, морська трава та численні види риб.
Проте з кожним метром занурення картина різко змінюється. Дайвер Морська лабораторія Моте Джим Калтер розповідає, що спочатку стіни діри нагадують звичайний кораловий риф, але згодом вода стає темною та холодною, а живих організмів стає дедалі менше.
На великих глибинах починається зона майже повної відсутності кисню. Саме там звичну морську фауну замінюють мікроорганізми, здатні виживати в екстремальних умовах.
Під час експедиції 2018 року до Великої блакитної діри дослідниця та пілотеса підводного апарата Еріка Бергман виявила на дні останки двох дайверів, які раніше зникли безвісти. Після консультацій із місцевою владою було вирішено не піднімати їх на поверхню.
Крім людських останків, на дні знаходили й рештки пилорилих акул та інших тварин, які загинули через нестачу кисню.
Найбільша загадка полягає в тому, що більшість блакитних дір досі практично не досліджені. Вчені припускають, що вони можуть містити важливу інформацію про кліматичні зміни минулого, формування океанів і навіть майбутнє морських екосистем.
Кожна нова експедиція відкриває лише невелику частину таємниць, які приховують ці гігантські провалля на дні океанів.