Дослідники завершили оцифрування та переклад тисячолітніх клинописних табличок із Близького Сходу. Серед знахідок виявили ритуал захисту царя, пивну розписку та згадку про Гільгамеша.
Про це повідомляє Копенгагенський університет.
Учені завершили оцифрування й переклад глиняних табличок віком понад 4 тисячі років. Давні тексти відкрили нові подробиці про життя перших цивілізацій Близького Сходу — від магічних ритуалів захисту правителів до фінансових документів про продаж пива.
Особливу увагу дослідників привернули таблички, знайдені під час розкопок сирійського міста Хама, яке у 720 році до нашої ери зруйнувало ассирійське військо. Відступаючи, завойовники залишили частину бібліотеки великого храму, де зберігалися медичні рецепти та магічні тексти.
Найціннішою знахідкою став унікальний ритуал, який мав захищати правителя від чаклунства. У тексті детально описано нічний обряд, покликаний відвернути пристріт, нещастя та внутрішню політичну нестабільність.
Ритуал передбачав, що екзорцист виготовляв із воску та глини маленькі фігурки, які символізували ворогів, а потім спалював їх упродовж ночі, безперервно промовляючи заклинання.
Дослідників здивувало, що цей придворний ассирійський текст знайшли на околиці імперії. На їхню думку, це свідчить про те, що магічні практики використовувалися як інструмент підтримки влади навіть у провінціях.
Науковці з Національного музею Данії та Копенгагенського університету також дослідили документи, які демонструють розвиток давньої бюрократії. Клинопис, що виник приблизно 5200 років тому на території сучасних Іраку та Сирії, став способом обліку ресурсів і роботи міських держав.
Серед побутових документів виявили детально оформлену розписку за отримане пиво, яка виконувала функцію сучасного фіскального чека для звітності перед наглядачами.
Окрім цього, в колекції знайшли копію знаменитого «Царського списку» з переліком правителів від міфічних часів до всесвітнього потопу. Особливість цього примірника полягає у згадці легендарного царя Гільгамеша.
Дослідники зазначають, що цей документ є одним із небагатьох матеріальних свідчень, які можуть вказувати на те, що герой найвідомішого епосу людства міг бути реальною історичною постаттю, яка правила у третьому тисячолітті до нашої ери.