Дослідники виявили, що мозок котів старіє майже за тими самими законами, що й людський. Це відкриття може допомогти вивчати деменцію та нейродегенеративні хвороби значно швидше.
Про це повідомляє Biology Open.
Нове дослідження показало, що вікові зміни у мозку котів та людей мають багато спільного. Саме тому літні домашні кішки можуть стати важливою моделлю для дослідження деменції та хвороби Альцгеймера.
Команда вчених проаналізувала 3754 набори даних, зібраних у кішок, людей та інших ссавців. У роботі врахували результати МРТ мозку, аналізи крові, особливості розвитку організму та зміни, пов’язані зі старінням.
Дослідники з’ясували, що з віком у котів, як і в людей, зменшується об’єм мозкової тканини. Одночасно розширюються шлуночки — порожнини, заповнені рідиною.
Найпомітніша схожість проявляється у старшому віці. Наприклад, 16-річний кіт за станом мозку нагадує людину приблизно у 88 років.
Дослідниця Бр’єр Рігбі Деймс з Університету Бата пояснила, що така схожість додає вагомих доказів для науки. За її словами, домашні тварини можуть дати цінну інформацію про механізми старіння.
У літніх котів виявляють не лише зміни мозку. Вчені також зафіксували проблеми із суглобами та вікові зміни білків, які пов’язують із хворобою Альцгеймера.
Окремо дослідники помітили схожі зміни у структурі мозку та деяких показниках крові. Це ще більше підтвердило паралелі між старінням людей і котів.
Учені також відмовилися від популярної схеми перерахунку котячого віку у людський. Замість цього вони створили біологічну модель, засновану на реальних змінах організму.
За цією моделлю новонароджене кошеня відповідає стадії людського плоду наприкінці вагітності. Шестимісячний кіт за розвитком схожий на дитину молодшого віку, а кіт середини підліткового періоду — на людину близько 80 років.
Ветеринарний невролог Раян Гібсон заявив, що домашні коти можуть бути навіть кориснішими для науки, ніж лабораторні тварини. Причина в тому, що вони старіють природно у звичайному середовищі, а це дає змогу бачити реальні вікові процеси.
Науковці планують створювати великі ветеринарні бази даних, схожі на людські медичні дослідження. Це має допомогти швидше знаходити закономірності розвитку вікових хвороб.