П’ять корів, яких люди залишили на віддаленому острові ще у XIX столітті, дали початок багатотисячному стаду. Генетичне дослідження пояснило, як тваринам вдалося понад століття виживати в ізоляції.
Про це повідомляє EcoTicias.
Дослідження стосується французького острова Амстердам у південній частині Індійського океану, що розташований приблизно за 4,4 тисячі кілометрів на південний схід від Мадагаскару. Попри площу лише близько 55 квадратних кілометрів, сильні вітри, прохолодний клімат і нестачу прісної води, здичавілі корови не лише вижили, а й активно розмножувалися.
Історія цього стада почалася у 1871 році. Французький фермер, який намагався заснувати поселення на острові, привіз із Реюньйону п’ятьох корів. Після невдалої колонізації людей евакуювали, а тварини залишилися на острові. Саме вони стали предками популяції, яка згодом зросла приблизно до двох тисяч особин.
Після повного знищення стада у 2010 році в межах природоохоронної програми науковці використали ДНК-зразки, відібрані ще у 1992 та 2006 роках. Вони проаналізували генетичний матеріал 18 тварин, а для восьми виконали повне секвенування геному.
Результати показали, що близько 75% генетичного походження стада пов’язане з європейською великою рогатою худобою, близькою до сучасної джерсейської породи. Ще приблизно чверть геному походила від зебу Індійського океану, поширених на Мадагаскарі та Майотті. Саме таке поєднання забезпечило значно більшу генетичну різноманітність, ніж очікували дослідники від популяції, заснованої лише п’ятьма тваринами.
Попри те, що рівень інбридингу — схрещування між близькими родичами — сягав близько 30%, ознак критичного накопичення шкідливих мутацій учені не виявили. Вони пояснили це тим, що після початкового скорочення чисельності стадо дуже швидко збільшувалося, зберігши значну частину генетичної різноманітності.
Дослідники також переглянули популярну гіпотезу про “острівний карликовий ефект”. Нові дані свідчать, що засновники популяції вже належали до невеликих порід, тому суттєве зменшення розмірів тварин могло бути значно менш вираженим, ніж припускали раніше.
Популяцію остаточно ліквідували у 2010 році через її негативний вплив на місцеву екосистему. Корів визнали загрозою для рідкісних рослин і середовища існування ендемічного амстердамського альбатроса. Після цього на острові почали відновлювати природну рослинність, а у 2019 році територія Французьких Південних земель, до складу яких входить острів Амстердам, отримала статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО.