Крихітний гекон, який опинився в пастці бурштину близько 99 мільйонів років тому, допоміг ученим зробити рідкісне відкриття. Завдяки унікальному стану скам’янілості дослідникам вдалося з’ясувати деталь, яка майже ніколи не зберігається у викопних рештках.
Про це повідомляє Daily Galaxy із посиланням на дослідження, опубліковане в Swiss Journal of Palaeontology.
Новий вид гекона, який отримав назву *Carinasquama rusmithii*, виявили у двох шматках бірманського бурштину, знайдених у провінції Качин у М’янмі. Рептилія жила в середині крейдяного періоду, а її довжина від морди до клоаки становила лише 1,6–2,2 сантиметра, що можна порівняти з розмірами найменших сучасних геконів.
Найбільшу увагу вчених привернула незвичайна особливість біля основи хвоста. Дослідники виявили невелике здуття, яке відповідає геміпенальному горбку — зовнішній ознаці парних репродуктивних органів самців ящірок і змій.
Саме ця деталь дозволила науковцям із високою впевненістю визначити, що знайдений екземпляр був самцем. Такі висновки є великою рідкістю, адже м’які тканини майже ніколи не переживають процес скам’яніння, а стать викопних тварин зазвичай встановити дуже складно.
Автори дослідження наголошують, що стать давніх тварин інколи вдається визначити лише за наявністю ембріонів або яєць у скам’янілостях самок. Інші статеві ознаки практично ніколи не зберігаються протягом десятків мільйонів років.
Для дослідження вчені застосували мікрокомп’ютерну томографію, яка дала змогу створити тривимірну модель скам’янілості. Хоча внутрішні тканини майже повністю зникли, бурштин зберіг відбитки луски, текстуру шкіри, форму клоаки та інші дрібні анатомічні особливості.
Дослідники також встановили, що давній плазун мав низку рис, характерних для сучасних геконів, зокрема дрібні лусочки на голові, зрощені повіки та будову шкіри між лусками. Саме такі знахідки демонструють, наскільки цінним матеріалом для палеонтологів є бурштин, адже він здатний зберігати деталі, які майже ніколи не залишаються у звичайних скам’янілостях.
Попри унікальне відкриття, точне місце *Carinasquama rusmithii* на еволюційному дереві геконів поки що залишається невідомим. Наразі дослідники відносять цей вид до ширшої групи Pan-Gekkota, яка об’єднує сучасних геконів та їхніх давніх родичів. Вчені також припускають, що репродуктивні особливості, виявлені у цієї скам’янілості, виникли ще значно раніше, ніж жив цей представник крейдяного періоду.