Науковці виявили, що природні процеси в Тихому океані можуть впливати на одну з найважливіших атмосферних систем планети. Відкриття допомагає пояснити, чому кліматичні моделі роками показували суперечливі результати.
Про це пише Earth.com.
У центрі дослідження опинилася циркуляція Гадлі — масштабна система руху повітря в атмосфері Землі. Вона переносить тепло та вологу від екватора до субтропіків і значною мірою впливає на формування клімату в різних частинах світу.
Саме завдяки цій системі поблизу 30-х широт розташована значна частина найбільших пустель планети. Повітря, яке опускається в цих регіонах, робить клімат сухішим, а потоки, що повертаються до екватора, формують пасати.
Згідно з базовими законами кліматичної фізики, у міру потепління планети та накопичення парникових газів різниця температур між екватором і полюсами повинна зменшуватися. Через це циркуляція Гадлі мала б поступово слабшати.
Однак спостереження останніх десятиліть показали протилежну картину. У Південній півкулі вчені фіксують посилення цієї атмосферної системи.
Саме цю суперечність вирішила дослідити команда під керівництвом атмосферного науковця Махді Хасана з Університету штату Північна Кароліна.
Для перевірки гіпотези дослідники 50 разів запускали одну й ту саму кліматичну модель. Дані про викиди парникових газів залишалися незмінними, але змінювалися початкові умови моделювання.
Аналіз показав, що ключову роль може відігравати тропічна частина Тихого океану. Саме зміни температури його поверхні виявилися пов’язаними з поведінкою південної частини циркуляції Гадлі.
Науковці виявили два різні механізми, які можуть призводити до посилення атмосферної циркуляції. Перший пов’язаний із загальним потеплінням тропічних вод Тихого океану.
У цьому випадку океан передає більше тепла атмосфері, що збільшує надходження енергії до системи циркуляції.
Другий механізм виникає тоді, коли південна частина тропічного Тихого океану стає холоднішою за північну. Така нерівномірність порушує тепловий баланс і змушує атмосферу активніше переносити енергію через екватор.
Дослідники зазначають, що природні океанічні коливання можуть виглядати так само, як і кліматичні зміни, спричинені діяльністю людини. Саме тому відокремити один вплив від іншого буває надзвичайно складно.
Автори роботи дійшли висновку, що природні коливання температур у тропічному Тихому океані є однією з головних причин, через які поведінка циркуляції Гадлі не завжди відповідає прогнозам кліматичних моделей.
Науковці вважають, що нові дані допоможуть точніше прогнозувати посухи та опади в Південній півкулі. Це особливо важливо для Австралії, південної Африки та окремих регіонів Південної Америки, де циркуляція Гадлі суттєво впливає на кліматичні умови.