Учені заявили про те, що Південний океан може незабаром здійснити “викид” тепла, який вплине на глобальне потепління, повідомляє Live Science.
Дослідники порівнюють ефект із чашкою кави, яку ми робимо на сніданок. Спочатку напій підігрівається до потрібної температури, але якщо його залишити на якийсь час, він віддасть тепло навколишньому середовищу.
З початку промислової революції людська діяльність викидала величезну кількість тепла, 90% якого поглинали океани. Тобто, Південний океан накопичував тепло, яке не може залишатися в ньому вічно, колись воно повернеться в атмосферу.
Моделювання вчених показало, що цей “викид” (вчені називають його “відрижка”) тепла може бути різким. І тривати щонайменше століття. У розглянутому сценарії, коли людство все ж таки скоротить викиди і стане “суто негативним”, знайшовши способи видалення з атмосфери забруднюючих речовин, що сприяють потеплінню планети, глобальна температура впаде. Але Південний океан раптово вивергає накопичене тепло, внаслідок чого глобальне потепління продовжиться з тією самою швидкістю, що й зараз.
Тобто, навіть якщо люди зможуть повернути назад зміни клімату, Південний океан їх знову запустить. Водночас гарантій, що цей “викид” відбудеться, немає, поки що він є лише ймовірним прогнозом. Але це рішучий сигнал діяти вже зараз. Моделювання – крок до розуміння того, як планета може відреагувати на триваючий вплив людини на клімат, як на його потепління, так і на його охолодження.
Південний океан омиває Антарктиду, але дуже ефективно утримує тепло: тільки в ньому міститься близько 80% тепла, що поглинається всіма океанами Землі. Частина тепла надходить від течій, що переносять відносно теплі води на південь, а також від інтенсивного апвелінгу в Південному океані, який виносить холодну воду на поверхню і нагріває її.
Небо над Південним океаном також гірше відбиває світло, ніж в інших частинах земної кулі. Вантажні судна і промислові підприємства в Північній півкулі викидають забруднювальні речовини у вигляді аерозолів, які, своєю чергою, відбивають сонячну енергію назад у космос і сприяють підвищенню яскравості хмар, які відбивають її ще сильніше. Це явище охолодження, в деякому сенсі, змагається з потеплінням, викликаним спалюванням викопного палива.
У сценарії, який змоделювали дослідники, концентрація CO2 в атмосфері збільшується на 1% щороку, поки її загальна кількість не стане вдвічі більшою, ніж було на планеті до промислової революції. Потім технології зниження викидів знижують концентрацію вуглецю на 0,1% на рік. У відповідь на це океани і суша починають охолоджуватися.
Але в Південному океані відбуваються інші процеси. Його поверхня стає холоднішою, але й солонішою через те, що утворюється новий лід. Глибока ж вода залишається теплою. У якийсь момент водна товща стає нестабільною і відбувається конвекція. Або “відрижка”.
Водночас, це лише один зі сценаріїв, яким системи Землі можуть відреагувати на потепління або похолодання клімату.