Міжнародна група дослідників провела масштабний аналіз решток 60 осіб, що мешкали на території Центральної Європи протягом трьох тисячоліть. Вчені змогли відновити не лише раціон, а й виявити ознаки ранньої соціальної нерівності.
Про це йдеться в матеріалі SciTechDaily.
Археологи зосередилися на регіоні північно-центральної Польщі, охопивши період від неоліту до бронзової доби (4100–1230 роки до н.е.). Завдяки аналізу стабільних ізотопів вуглецю та азоту в кістках вдалося з’ясувати, що стародавні громади мали дуже специфічні харчові звички. Зокрема, представники культури шнурової кераміки часто нехтували родючими ґрунтами, віддаючи перевагу випасу худоби в долинах річок та лісах.
Важливим відкриттям стала роль проса. Хоча ця культура була популярною в Євразії, різні групи населення в Центральній Європі ставилися до неї по-різному. Одні спільноти зробили просо основою раціону, тоді як інші — повністю його ігнорували. Дослідники пов’язують це не з браком ресурсів, а з культурною ідентичністю та традиціями.
Крім того, аналіз виявив чітку різницю в рівні життя. Кількість споживаного тваринного білка суттєво відрізнялася між членами однієї групи. Це вказує на те, що доступ до якісної їжі був обмеженим, а соціальна ієрархія почала формуватися набагато раніше, ніж вважалося.
Науковці наголошують, що стародавні люди не просто копіювали сусідів, а розробляли власні стратегії виживання, адаптуючись до кліматичних змін та міграційних хвиль. Це дослідження стало можливим завдяки поєднанню радіовуглецевого датування та аналізу давньої ДНК.