У 1985 році два зонди місії “Вега” вперше в історії запустили повітряні кулі в атмосфері іншої планети. Вони пролетіли понад 11 тисяч кілометрів у хмарах Венери й встановили рекорд, який тримався понад три десятиліття.
Про це пише 19FortyFive.
Місія отримала назву “Вега” — від поєднання слів “Венера” і “Галлей”. Два однакові апарати стартували з Байконура наприкінці 1984 року та мали одразу два завдання.
На борту були посадкові модулі для Венери та спеціальні аеростати, наповнені гелієм. Саме вони стали головною сенсацією місії.
На висоті близько 54 кілометрів над поверхнею Венери кулі розкрилися прямо всередині густих сірчанокислотних хмар. Там вони потрапили в потужні повітряні потоки.
Швидкість вітру в цій зоні перевищувала 240 кілометрів на годину. За майже дві доби польоту кожен аеростат подолав понад 11 тисяч кілометрів — це приблизно третина кола навколо планети.
Після цього батареї вичерпали ресурс, і зв’язок обірвався. Що сталося з кулями далі — невідомо досі.
Цей політ став першим випадком в історії, коли штучний апарат літав в атмосфері іншої планети. Рекорд залишався неперевершеним 36 років.
Лише у квітні 2021 року його перевершив марсіанський гелікоптер Ingenuity від NASA. До того моменту “Вега” залишалася абсолютним лідером.
Попри назву, місія була не суто радянською. Самі аеростати створили французькі науковці під керівництвом фізика Жака Бламона.
За польотом стежили 20 радіообсерваторій з усього світу. Серед них були й три антени американської мережі Deep Space Network NASA.
Перший сигнал від “Веги” ще у січні 1985 року прийняла американська станція Голдстоун у Каліфорнії. Це стало важливим доказом міжнародної участі в місії.
Після Венери зонди використали її гравітацію як “рогатку” і вирушили до комети Галлея. Там вони передали перші в історії фото її ядра.
Ці дані допомогли Європейському космічному агентству точно навести свій зонд “Джотто”. Саме це зробило “Вегу” однією з найважливіших місій свого часу.
Сьогодні NASA, MIT і приватні компанії вже готують нові повітряні зонди для Венери. Один із прототипів успішно протестували в Неваді у 2022 році.
На конференції 2026 року представили нову концепцію аеростата, здатного літати в атмосфері Венери понад 100 днів. Вчених особливо цікавить той самий шар хмар, де колись працювали “Веги”, адже там можуть існувати умови для мікробного життя.
