Пустеля Атакама, яку десятиліттями вважали майже стерильною через екстремальну посуху та вбивчий ультрафіолет, виявилася домом для цілих цивілізацій мікроорганізмів. Дослідники з Університету Кельна здійснили прорив, виявивши у ґрунтах найсухішої пустелі світу багаті спільноти нематод.
Про те, як мікроскопічні черви адаптувалися до умов, що імітують поверхню Марса, повідомляє Експерт з посиланням на Nature Communications.
Життя в «мертвій» зоні
Під час експедиції вчені взяли проби ґрунту в шести локаціях, включаючи найбільш негостинні дюни та соляні озера. Результати аналізів приголомшили: замість поодиноких випадків дослідники ідентифікували 21 родину та 36 родів нематод.
Виявилося, що під шаром піску ці істоти створили стабільні екосистеми, які успішно ігнорують відсутність дощів. Кількість знайдених видів значно перевищила всі попередні наукові припущення щодо біологічного потенціалу цього регіону.
Секрети виживання на великій висоті
Дослідження показало цікаву закономірність у розмноженні організмів. На високогір’ях, де умови найсуворіші, переважають види з безстатевим розмноженням — це дозволяє їм швидше відновлювати популяцію без пошуку партнера.
Водночас у прибережних районах, де вологість трохи вища, нематоди дотримуються класичного статевого способу життя. Таке гнучке пристосування до середовища дозволяє їм виживати навіть у гіпераридному центрі Атаками, де річна норма опадів близька до нуля.
Чому це важливо для майбутнього Землі
За словами науковця Філіппа Шиффера, відкриття в Атакамі має критичне значення на тлі глобального потепління. Розуміння того, як нематоди виживають у таких умовах, допоможе вченим спрогнозувати, як зміняться екосистеми на планеті в міру перетворення родючих земель на пустелі.
Крім того, ці дані дають нову надію на виявлення подібних форм життя на інших планетах, зокрема на Марсі, де умови схожі на чилійське високогір’я.