Вчені виявили ознаки того, що надра Венери можуть залишатися активними, а величезні розломи на її поверхні продовжують формуватися. Нові моделі показали, що частина рифтових зон планети не могла б зберігати свій вигляд без постійного тектонічного руху.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Nature Geoscience.
Дослідники створили комп’ютерні моделі, щоб відтворити процеси, які відбуваються під поверхнею Венери. Вони з’ясували, що високі та круті краї рифтів, які видно на радіолокаційних знімках, могли зберегтися лише за умови активного руху.
Якби ці процеси припинилися мільйони років тому, під впливом високої температури та тиску рельєф поступово вирівнявся б.
Особливу увагу вчені приділили регіонам Ganis, Dali та Devana Chasmata. Моделювання показало, що розломи там можуть розширюватися зі швидкістю від 3 до 10 сантиметрів на рік.
Це порівнянно з найактивнішими континентальними рифтами на Землі. При цьому на Венері немає тектонічних плит у такому вигляді, як на нашій планеті.
За словами дослідників, рифтові долини Венери можуть простягатися до 10 тисяч кілометрів. Вони нагадують великі земні структури, зокрема Африканську рифтову долину.
Для перевірки різних сценаріїв науковці провели серію експериментів із моделями гірських порід. Найкраще спостережувані форми рельєфу пояснили моделі із сухим діабазом або мафічним гранітом.
Результати також показали, що теплова літосфера Венери має бути близько 150 кілометрів завтовшки, щоб підтримувати такі масштабні розломи.
Вчені вважають, що одним із можливих джерел активності можуть бути мантійні плюми — потоки гарячої речовини з глибин планети. Нове відкриття допоможе визначити місця, які варто досліджувати під час майбутніх місій до Венери.