Тривалі місії на Місяць і Марс змушують учених шукати відповіді на запитання, без яких неможлива колонізація інших планет. Одне з головних — чи здатна людина зачати, виносити та народити дитину за межами Землі.
Про це пише BBC.
Науковиця Ніколь Макферсон з Університету Аделаїди в Австралії вже кілька років досліджує вплив космічних умов на репродукцію людини. Разом із колегами вона вивчала поведінку сперматозоїдів в умовах, які імітують мікрогравітацію.
Результати виявилися несподіваними. Під час експерименту приблизно на 50% менше сперматозоїдів досягали кінця спеціального лабіринту порівняно з контрольною групою на Землі. Це свідчить про те, що земна гравітація відіграє важливу роль у процесі запліднення.
Проблеми виникають не лише на етапі зачаття. Дослідження розвитку ембріонів мишей показали, що в умовах мікрогравітації перші 24 години після запліднення проходять значно гірше.
За словами дослідників, ембріони демонстрували слабший розвиток та гірші показники життєздатності. У NASA пояснюють це тим, що мікрогравітація впливає на процеси поділу клітин та формування тканин.
Ще серйознішою проблемою залишається космічна радіація. На відміну від Землі, де людей захищає магнітне поле планети, під час польотів до Марса астронавти отримують значно більші дози опромінення.
Дослідження доктора Абдуррахмана Енгіна показало, що за шестимісячний переліт до Марса вагітна жінка може отримати від 90 до 300 мілізівертів радіації. Це значно перевищує рекомендовану межу у 5 мілізівертів для вагітних працівниць на Землі.
Вчені попереджають, що таке опромінення може пошкоджувати ДНК ембріона та підвищувати ризик викидня, затримки розвитку, вроджених вад, неврологічних порушень і навіть онкологічних захворювань у майбутньому.
Крім того, космічне середовище впливає на гормональний баланс, сон та біологічні ритми людини. Усе це безпосередньо пов’язано з репродуктивним здоров’ям.
Науковці також звертають увагу на недостатню кількість досліджень щодо жіночого організму в космосі. Зокрема, досі мало відомо про вплив мікрогравітації на менструальний цикл, дозрівання яйцеклітин та перебіг вагітності.
За словами фахівців, однією з найбільших прогалин залишається відсутність сучасних даних про повноцінну вагітність ссавців у космосі — від імплантації ембріона до формування органів плода.
Попри численні труднощі, дослідники переконані, що вивчення космічної репродукції має стратегічне значення. Воно допоможе не лише майбутнім колоністам інших планет, а й дасть нові знання для лікування безпліддя та інших медичних проблем на Землі.
На тлі цих досліджень NASA продовжує програму Artemis. Після успішного обльоту Місяця під час місії Artemis 2 у квітні 2026 року агентство вже представило новий екіпаж для наступного етапу освоєння космосу.