Дослідники з’ясували, чому під час відпочинку наш мозок перетворює звичні спогади на химерні та нелогічні сюжети.
Виявилося, що сновидіння не є простою копією подій дня, а складним процесом творчого перескладання досвіду, де реальні місця трансформуються та поєднуються з очікуваннями чи вигадками. Під час експерименту фахівці встановили, що мозок свідомо уникає фотографічної точності, створюючи натомість динамічні сюжети, які допомагають емоційній адаптації.
Про це свідчать результати дослідження в журналі Communications Psychology.
У межах наукової роботи експерти Школи поглибленого вивчення IMT (Італія) проаналізували понад 3700 звітів від 287 добровольців. Протягом двох тижнів учасники фіксували події реальності та зміст своїх снів, а обробкою цих масивів займався штучний інтелект. З’ясувалося, що на зміст нічних видінь впливають не лише події минулого дня, а й особистісні риси людини, якість сну та її схильність до «блукання думок».
Науковці помітили цікаву закономірність: люди, які часто відволікаються від поточних справ удень, зазвичай бачать більш фрагментарні сни. Ті ж, хто вважає сновидіння важливими, мають більш насичені та змістовні сюжети. Також автори порівняли ці дані з матеріалами часів пандемії COVID-19, зауваживши, що тоді сни були значно емоційнішими та часто містили образи перешкод чи ізоляції.
За словами провідної авторки дослідження Валентини Елче, сни є динамічним процесом, який формується нашою особистістю та поточним досвідом. Розуміння цих механізмів дає вченим ключ до вивчення того, як працює людська пам’ять та як ми адаптуємося до складних життєвих ситуацій. Це відкриття підкреслює, що кожне сновидіння є унікальним продуктом індивідуальної свідомості.