Інтенсивна зміна клімату справила сильний вплив і на Україну. Деякі наслідки будуть відчутні тільки в далекому майбутньому. Про це розповів академік НАН, еколог і геоботанік Яків Дідух в інтерв’ю РБК-Україна.
“Певний вплив від зміни клімату на рослинність простежується швидко. Наприклад, у 2019-20 роках не було нормальної зими і рослини одразу відреагували на це. Ми тоді зафіксували, де і які рослини цвіли взимку. Крім того, є середньострокові зміни і є ті, наслідки яких відчуємо в далекому майбутньому”, – сказав він.
За словами еколога, підвищення середньорічної температури на 2-2,5 градуса є катастрофою для рослинного світу України. Він підкреслив, що це призведе до того, що близько 30% природних угруповань зазнають змін або втратять свою структуру.
“Частина їх може “зміститися” у більш вологі місця, а ті, яким нікуди переміщатися, наприклад у високогір’ї Карпат чи болотах, зникнуть”, – пояснив академік НАН.
Еколог зазначив, що рододендрон (“червона рута”), який росте на високогір’ї українських Карпат, навряд чи зникне. Він вважає, що площі цієї рослини скоротяться, але їй ще є куди “відступити”.
Також Дідух відповів на запитання, за скільки років середньорічна температура може підвищитися на 2,5 градуса. Він звернув увагу на те, що прогнозують кліматологи.
“Кліматологи наводять різні сценарії. Здебільшого вважають, що це може статися вже після 2050 року. Але при підвищенні середньопланетарної температури суша нагрівається швидше, ніж океани. Рослини протидіють зміні клімату, вони намагаються вижити і не одразу реагують на такі зміни. При цьому опосередкований вплив клімату на рослини через зміну ґрунтотвірних процесів, запасів вологи набагато сильніший, ніж пряма зміна температурного режиму”, – підкреслив експерт.
Крім цього Дідух нагадав, що зміна клімату не є тільки підвищенням температури. Він додав, що велике значення має кількість опадів та їхній розподіл.
“Ці опади впливають на ґрунтоутворювальні процеси, хімічні, мікробіологічні процеси, інші характеристики ґрунту. Власне клімат – це тригерний механізм, який запускає багато процесів розвитку екосистем”, – заявив академік НАН.
Еколог розповів, що зміна лісових екосистем може запізнюватися на десятки-сотні років. За його словами, трав’яні рослини зреагують швидше.
“Факти кліматичних змін ми вже спостерігаємо: у Карпатах інтенсивно всихають ялинники, на Поліссі – соснові ліси, через погіршення умов зростання хворобами уражається ясен. Сотні південних видів просуваються на північ, і лише одиниці північних – на південь”, – резюмував еколог.