Дельфіни мають репутацію чи не найрозумніших тварин на Землі після людей. Це проявляється зокрема і в їхній складній соціальній поведінці. Нове дослідження, опубліковане в журналі iScience, засвідчило, що дельфіни вміють “посміхатися” в межах соціальної взаємодії.
Біологи з Університету Пізи (Італія) виявили, що дельфіни-афаліни використовують міміку, схожу на посмішку, щоб показати іншим своє бажання трохи пограти разом.
Дельфіни люблять бавитися, вистрибуючи з води, катаючись на хвилях, граючи з речами у воді, ганяючись одне за одним та імітуючи бійку. Запрошенням до цих ігор може виступати відкритий рот, що вчені вважають аналогом людської посмішки. Інші члени групи часто відповідають аналогічною “мімікою”.
“Ми виявили наявність виразного обличчя, відкритого рота, у афалінів, і ми показали, що дельфіни також здатні віддзеркалювати вираз обличчя інших. Сигнали відкритого рота та швидка міміка неодноразово з’являються в генеалогічному дереві ссавців, що свідчить про те, що візуальна комунікація зіграла вирішальну роль у формуванні складних соціальних взаємодій не лише у дельфінів, але й у багатьох видів”, — розповіла виданню Interesting Engineering старша авторка дослідження, еволюційна біологиня Елізабетта Палагі.
Вчені також виявили цікаву закономірність. Хоча дельфіни охоче контактують з людьми, вони використовували “посмішку” лише у спілкуванні одне з одним, а з людьми – ні. Коли дельфін перебуває на самоті, він також не “посміхається”.
Дослідники зафіксували 1288 “посмішок”, коли дельфіни грали разом, і лише одну, коли дельфін грав сам.
“Жест відкритого рота, ймовірно, розвинувся з кусання, порушуючи послідовність кусання, щоб залишити лише “намір вкусити” без контакту. Розслаблений відкритий рот, який можна побачити у соціальних м’ясоїдних тварин, граючі обличчя мавп і навіть людський сміх, є універсальною ознакою грайливості, допомагаючи тваринам — і нам — показувати веселощі та уникати конфліктів”, — сказала Палагі.