Домінантна рука може бути не вродженою особливістю, а результатом багаторічної практики. Американські неврологи дійшли висновку, що вирішальну роль відіграють не гени чи будова мозку, а щоденні повторення звичних рухів.
Про це повідомляє ScienceAlert.
Дослідники з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та Університету Джонса Гопкінса вирішили перевірити популярне припущення, що перевага правої або лівої руки закладається ще до народження. Для цього вони вигадали незвичний експеримент — попросили добровольців писати… ліктями.
Учасникам, які були правшами, прикріпили ручки до ліктів і запропонували написати літеру «А» та цифру «8». Якість виконання оцінювала спеціально навчена нейромережа.
Результат виявився несподіваним: правші однаково погано впоралися із завданням як правим, так і лівим ліктем. Навіть з урахуванням часу виконання жодна сторона тіла не продемонструвала переваги.
Після цього науковці розділили учасників на дві групи. Одні тренувалися писати ліктем домінантної сторони, інші — недомінантної. Після серії занять якість письма суттєво покращилася в обох групах.
На думку авторів дослідження, це свідчить, що вправність правої чи лівої руки формується завдяки мільйонам повторень звичних рухів протягом життя. Саме постійне користування ручками, ложками, інструментами чи спортивним спорядженням поступово закріплює точність рухів, тоді як для незвичних завдань, які виконує інша частина тіла, такої переваги вже немає.