Легенди про однооких велетнів могли з’явитися завдяки дивним знахідкам, які століттями збивали людей з пантелику. Науковці припускають, що давні греки могли прийняти черепи карликових слонів за рештки міфічних циклопів.
Про це пише Mediafax.
Сотні тисяч років тому на Сицилії та Мальті жили карликові слони Palaeoloxodon falconeri, які внаслідок острівного нанізму виростали лише до одного метра. Вид існував приблизно 500–200 тисяч років тому, а його рештки збереглися в численних печерах.
Найбільше дослідників зацікавила будова їхніх черепів. У центрі лоба розташований великий отвір, до якого за життя кріпився хобот. Людина, яка не знала анатомії слонів, цілком могла сприйняти його за величезне єдине око, тоді як справжні очні ямки знаходяться нижче й менш помітні.
Саме ця особливість, на думку вчених, могла стати одним із джерел легенд про циклопів. Таку гіпотезу ще у 1914 році популяризував австрійський палеонтолог Отеніо Абель. Водночас дослідники наголошують, що прямих історичних доказів цього немає, адже античні тексти не згадують, що греки пов’язували знайдені черепи з міфічними велетнями.
Одне з найважливіших відкриттів зробили в печері Гротта-Спінагалло неподалік Сіракуз. Під час розкопок у 1958 та 1960 роках там виявили понад дві тисячі кісток карликових слонів, що дозволило краще вивчити цей незвичайний вид.
Найвідомішим циклопом давньогрецької міфології залишається Поліфем із “Одіссеї” Гомера. Хоча поет не називав Сицилію місцем його проживання, вже з V століття до нашої ери античні автори почали пов’язувати історію велетня з околицями вулкана Етна, що лише посилило зв’язок острова з легендою.