Археологи зробили несподіване та доволі моторошне відкриття на території сучасної Болгарії. Аналіз знахідок свідчить, що понад дві з половиною тисячі років тому місцеві жителі вживали в їжу м’ясо собак.
Йдеться не про поодинокі випадки голоду, а про цілеспрямовану практику. На десятках кісток виявили характерні сліди різання та оброблення. Це вказує на систематичне використання тварин як харчового ресурсу. Дослідники дійшли висновку, що собаче м’ясо могло мати навіть статус делікатесу, пише Live Science.
Традиція, а не вимушений крок
За словами зооархеолога Стелли Ніколової, регіон був багатий на худобу, яка забезпечувала людей білком, тому вживання собак не було продиктоване бідністю. Науковиця зазначає, що такі страви, ймовірно, були пов’язані зі спільними бенкетами та обрядами. Хоча сьогодні кінофагія вважається табу в Європі, історичні джерела підтверджують, що в античному світі до цього ставилися інакше. Подібні практики фіксували і в Стародавній Греції. Отже, Болгарія не була винятком у ширшому культурному контексті.
У період залізної доби ці землі населяли фракійці, яких античні автори описували як войовничий народ. Саме їхній побут і харчові звички стали предметом дослідження. Ніколова проаналізувала матеріали з десяти археологічних пам’яток по всій країні. Більшість знайдених собак за розмірами нагадували сучасних великих службових порід. Це свідчить, що тварин утримували не лише для їжі, а передусім як сторожів.
Що виявили археологи
Найбільше доказів виявили на пам’ятці Емпоріон-Пістірос – важливому торговому центрі залізної доби. Серед понад 80 тисяч кісток тварин близько 2% належали собакам. Майже на п’ятій частині з них зафіксували сліди оброблення металевими знаряддями. Деякі щелепи мали обгорілі зуби, що може свідчити про зняття шерсті перед приготуванням. Характер порізів був схожий на той, що спостерігали на кістках овець і великої рогатої худоби.
Кістки собак знаходили серед залишків бенкетів і на звичайних смітниках, що вказує на різні способи споживання м’яса. Дослідниця вважає, що м’ясо собак не було повсякденною їжею, але й не обмежувалося лише ритуалами. Подібні знахідки зафіксовані також у Греції та Румунії, тож практика була поширеною в північно-східному Середземномор’ї.
У майбутньому Ніколова планує дослідити, чому з часом фракійці перейшли від споживання собак до їхнього повного поховання. Це може пролити світло на зміну ставлення людини до тварин у давніх суспільствах.