Дослідники виявили несподівані паралелі між символами Гьобеклі-Тепе та культурою Кукутень-Трипілля. Нові висновки можуть змінити уявлення про релігійні традиції перших землеробів Європи.
Про це пише Arkeonews.
У центрі дослідження опинилися знамениті Т-подібні стели Гьобеклі-Тепе, датовані приблизно 9600–8200 роками до нашої ери. Особливу увагу науковці приділили так званому Каменю грифа — стелі №43, яку розглядають як складну космологічну схему, а не просто набір символів.
Автор дослідження, український науковець Олександр Завалій з Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, заявив, що знайдені збіги свідчать про існування спільної символічної традиції у стародавніх землеробських культурах Близького Сходу та Південно-Східної Європи.
Аналіз зображень показав, що простір стели поділений на два рівні. Верхня частина пов’язана з небесною сферою та астрономічними символами, а нижня містить образи скорпіона, змії та обезголовленої людини, які можуть уособлювати земний або підземний світ.
Окремий інтерес викликала система чисел, зашифрована в композиції. На стелі дослідники нарахували одинадцять прямокутних елементів, що збігається з кількістю Т-подібних колон у центральних спорудах комплексу. Поряд також фігурує число тринадцять, представлене головами змій на іншій стелі.
На думку автора роботи, поєднання чисел три, одинадцять і тринадцять могло відображати календарну систему. Одинадцять додаткових днів до дванадцяти місячних циклів утворюють повний сонячний рік.
Саме тому Гьобеклі-Тепе дослідники розглядають як одну з найдавніших відомих людству обсерваторій.
Особливу увагу в роботі приділили паралелям із трипільською культурою. За словами Олександра Завалія, між символічними системами Гьобеклі-Тепе та трипільців виявлено глибокі подібності як у знаках, так і в архітектурних принципах.
Прикладом стала Небелівка — одне з найбільших трипільських поселень, площа якого сягала близько 300 гектарів. Археологи дослідили там храм із сімома вівтарями. Чотири з них пов’язують із фазами Місяця, а три — із ключовими сонячними подіями року, такими як сонцестояння та рівнодення.
Ще одним аргументом стала схожість Н-подібного символу з Гьобеклі-Тепе та характерної трипільської “біноклеподібної” кераміки. На думку дослідника, обидва образи могли символізувати річний цикл і точки рівнодення.
Дослідження також торкнулося способу життя трипільців. Аналіз свідчить, що м’ясо становило лише близько 10% їхнього раціону, тоді як основою харчування були зернові культури.
Науковці вважають, що таке ставлення до тварин відображало особливий світогляд, у якому природа, людина та космос розглядалися як єдине ціле.
На думку авторів роботи, спільна релігійна спадщина неолітичних землеробських культур демонструє прагнення давніх суспільств знайти гармонію між небом і землею задовго до появи перших цивілізацій.