У Києво-Печерській лаврі відкрили погруддя гетьмана Івана Мазепи до 30-річчя Конституції. Подія викликала потужний резонанс у соцмережах і серед істориків, урядовців та журналістів.
Про це повідомляє Тетяна Бережна.
28 червня у Києво-Печерській лаврі офіційно відкрили погруддя Івана Мазепи. Подію приурочили до 30-річчя Конституції України.
Віцепрем’єр-міністерка та міністерка культури Тетяна Бережна назвала це поверненням історичної справедливості. Вона провела символічну паралель із подіями грудня 2013 року, коли в Києві знесли пам’ятник Леніну.
За її словами, місце, де впав один із символів імперії, тепер має зайняти постать Мазепи — одного із символів українського державотворення.
Генеральний директор Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко наголосив, що гетьман був одним із найбільших меценатів святині.
Він підкреслив, що саме завдяки Мазепі розбудовувалися храми, мури та церква Всіх Святих.
Остапенко заявив, що Росія століттями намагалася стерти ім’я Мазепи з історії та нав’язати українцям образ “зрадника”.
Також він повідомив, що 14 липня відбудеться урочисте освячення пам’ятного знаку під егідою митрополита Епіфанія.
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров назвав відкриття погруддя “надзвичайно сильним рішенням”.
Він нагадав, що ще донедавна Лавра залишалася одним із центрів російського світу, де постать Мазепи роками спотворювали.
Автори погруддя — Борис Крилов та Олесь Сидорук. Історичними консультантами стали Ольга Ковалевська та Олександр Алфьоров, архітектором — Віктор Юрків.
Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак звернув увагу на швидкість реалізації проєкту та його політичний символізм.
Журналістка “Радіо Свобода” Ірина Костенко згадала, що ще у 2017 році екскурсоводи Лаври уникали навіть згадки про Мазепу, попри його величезний внесок у розвиток монастиря.
На її думку, повернення Мазепи до Лаври стало ще одним кроком у боротьбі України за власну історичну пам’ять.