Помилка у платіжці ще не означає, що борг реальний. Водночас залишати такі нарахування без уваги не варто, адже за прострочення можуть нарахувати пеню, а згодом справа дійде до суду й арешту рахунків.
Про це повідомляє «Судово-юридична газета».
За прострочення оплати житлово-комунальних послуг нараховується пеня — до 0,01% від суми боргу за кожен день. Хоча цей показник здається незначним, з часом сума помітно зростає. Наприклад, якщо борг становить 5 000 грн, то лише за пів року пеня може сягнути близько 900 грн.
Після офіційного попередження постачальник має право припинити надання послуг — електроенергії, газу чи водопостачання. Щоб відновити їх, доведеться не лише повністю погасити заборгованість, а й оплатити повторне підключення.
Якщо борг і надалі не сплачують, комунальне підприємство може звернутися до суду. Такі справи нерідко розглядають у спрощеному порядку без виклику сторін, тому рішення можуть ухвалити ще до того, як боржник дізнається про судовий розгляд.
Після відкриття виконавчого провадження державний або приватний виконавець має право заблокувати банківські рахунки. Кошти можуть примусово списати не лише із зарплатних карток, а й з депозитів. Крім самого боргу, доведеться сплатити судовий збір та виконавчий збір, який становить ще 10% від суми стягнення.
Позбавити людину єдиного житла через борги за комунальні послуги значно складніше. Закон захищає власників такого майна від примусового продажу, якщо сума боргу не перевищує встановленого ліміту.
Відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”, виконавча служба не може виставити на продаж єдине житло боржника, якщо заборгованість менша за 50 мінімальних зарплат. Наразі цей поріг становить 432 000 гривень. До того ж нерухомість є останнім майном, на яке можуть звернути стягнення. Спочатку виконавець блокує рахунки, списує кошти або може вилучити інше майно, зокрема автомобіль чи побутову техніку.
Якщо людина не погоджується з нарахованим боргом, насамперед варто перевірити показники лічильників, звірити історію платежів із банківськими виписками та квитанціями. Причиною заборгованості можуть бути несвоєчасно передані показники або технічна помилка.
Після цього рекомендують звернутися до сервісного центру постачальника або через особистий кабінет замовити офіційну звірку взаєморозрахунків. За її результатами складається акт, який необхідно зберегти.
Якщо борг підтвердився, але сплатити його повністю немає можливості, можна укласти договір про реструктуризацію. Тоді суму заборгованості розіб’ють на кілька платежів, які сплачуватимуться разом із поточними рахунками.
Юристи також нагадують про строк позовної давності. Він становить три роки. Якщо постачальник звертається до суду із вимогою стягнути стару заборгованість, споживач має право заявити про застосування цього строку. У такому разі суд може не стягувати борги, які виникли понад три роки тому.
