Національна валюта України значно зміцнилася в останні місяці, що відбувається на тлі суттєвого зниження інтересу українців до долара. Цей тренд помітно вплинув на обсяги ввезення валюти до країни.
Як повідомляє Мінфін, за перші два тижні квітня загальний обсяг валютних інтервенцій Національного банку склав $928 млн, тоді як у січні регулятор витратив понад $1 млрд резервів за аналогічний період.
Фінансові експерти зазначають, що середньоденний чистий попит на валюту на міжбанку в березні знизився на 20% і становить приблизно $68 млн. Водночас пропозиція валюти на міжбанку зросла на 9%. Також знизився інтерес до готівкової валюти — середньоденний чистий попит скоротився на чверть, до $31 млн.
У таких умовах НБУ зміг знизити свої інтервенції до 12-місячного мінімуму — $2,62 млрд за підсумками березня. Якщо квітнева тенденція збережеться, то цілком можливо, що цей показник може оновити річний мінімум.
Ситуація безпосередньо впливає на курсові коливання. Якщо в середині січня ціна продажу долара сягала 43 грн/, то зараз вона знизилася до 41,75 грн, то зараз вона знизилася до 41,75 грн/, то зараз вона знизилася до 41,75 грн, тобто приблизно на 3%.
Показники ввезення іноземної валюти до України також демонструють падіння попиту. В лютому банки ввезли валюти на $1,08 млрд, що майже на 40% менше, ніж у січні, зафіксувавши при цьому 11-місячний мінімум.
Незважаючи на зниження обсягів ввезення готівки, експерти запевняють, що дефіциту валюти не варто очікувати. “Загалом ринок насичений іноземною банкнотою, я б навіть сказала — перенасичений. Це доводить статистика регулятора щодо поставок воєнних років, де ми бачили постійне зростання: за 2022 рік українські банки завезли іноземної готівки на загальну суму $5,9 млрд, у 2023 році — вже на $9,5 млрд та, за підсумком 2024-го, вийшли на пік — $15,9 млрд”, — розповіла директорка департаменту казначейських операцій Юнекс Банку Ганна Золотько.
Аналітики відзначають, що зниження попиту на валюту може мати сезонний характер, як це було й минулого року. Також впливає поліпшення курсових очікувань населення через заходи НБУ щодо посилення відсоткової політики та стабілізації курсу гривні.
Серед інших чинників, які призводять до падіння інтересу населення до валюти, експерти називають зменшення гривневої ліквідності, переорієнтування збережень у безготівкову форму, зокрема електронні інструменти та криптовалюти.
Тим часом зростає пропозиція валюти з боку бізнесу. Як пояснює фінансовий експерт Андрій Шевчишин, це відбувається через нестачу обігових коштів у підприємств, що змушує їх продавати свої валютні заощадження. Крім того, бізнес готується до сплати податків. “Для цього потрібна гривня, тому ми бачимо збільшення валютного продажу з боку бізнесу різного розміру — як юрособами, так і ФОПами”, — зазначила Золотько.
Проте експерти застерігають, що не варто переоцінювати падіння інтересу українців до валюти. Баланс торгівлі на міжбанку все одно залишається дефіцитним, тобто попит суттєво перевищує пропозицію і покривається за рахунок інтервенцій Нацбанку. Хоча останніми місяцями обсяг інтервенцій знизився, вони все одно залишаються ключовим чинником валютної стабільності.
У деяких банках не відчули зниження попиту на валюту. Наприклад, в Ощадбанку стверджують, що серед їхніх клієнтів зберігається сталий попит на купівлю валюти, адже вона продовжує виконувати роль одного з інструментів збереження заощаджень.