Болгарія, Румунія та Молдова активно шукають способи уникнути зупинки своїх нафтопереробних підприємств, що належать російській компанії “Лукойл”. Рішення Сполучених Штатів включити компанію до санкційного списку створило серйозну загрозу для діяльності її дочірніх структур у країнах Східної Європи.
Згідно з повідомленням Politico, уряди трьох держав намагаються мінімізувати ризики дефіциту пального до того, як американські санкції набудуть чинності 21 листопада. Кожна з країн розробляє власні механізми реагування, аби забезпечити стабільну роботу енергетичного сектору.
У Болгарії парламент 7 листопада ухвалив закон, який дозволяє уряду тимчасово призначити керівництво НПЗ у Бургасі, що належить “Лукойлу”. Крім того, держава отримала право контролювати діяльність підприємства, санкціонувати його продаж або навіть націоналізувати у разі необхідності. Болгарський уряд також розглядає можливість звернення до США із проханням про часткове звільнення країни від дії санкцій на російську нафту.
У Румунії також ведуться дискусії щодо звернення до Вашингтона із проханням про відтермінування обмежень. Міністр енергетики Богдан-Груя Іван запевнив, що уряд “готовий до будь-якого сценарію” та прагне зберегти економічну стабільність, не підтримуючи при цьому російський енергетичний сектор. На території країни працює завод Petrotel, який забезпечує близько 20% внутрішнього ринку пального.
Тим часом Молдова запропонувала викупити активи “Лукойлу” на своїй території, включно з авіапаливним складом, і також звернулася до США з проханням про відстрочку дії санкцій.
Аналітики попереджають, що найбільш уразливою залишається Болгарія — її Бургаський НПЗ постачає до 80% усього пального для внутрішнього ринку. Його зупинка може спровокувати паливну кризу вже до кінця 2025 року. У Румунії можливі лише тимчасові коливання цін, проте обмеження експорту пального до Молдови може спричинити нестачу пального і там.