Для перевезення своєї нафти Росія створила “тіньовий флот” зі старих танкерів, багато з яких були куплені через складні схеми. Financial Times з’ясувала, як саме Росія закуповує ці судна.
Газета зазначає, що через те, що судна куплені через хитру схему, визначити кінцевого власника вкрай складно. У разі, якщо один із цих танкерів розіллє нафту через свій застарілий стан, буде незрозуміло, хто має відшкодовувати заподіяну шкоду.
З моменту введення перших західних обмежень на експорт російської нафти в грудні 2022 року Москва зібрала флот із понад 400 таких суден, що перевозять близько 4 млн барелів нафти на день.
Корпоративні документи і листування, вивчені газетою Financial Times, вперше відкривають завісу таємниці про те, як і де Росія купила всі ці судна. Розслідування FT показує, що російська компанія “Лукойл” використовувала власний судноплавний підрозділ для підкупу 74-річного британського бухгалтера на ім’я Джон Ормерод і придбання щонайменше 25 уживаних танкерів у період з грудня 2022 по серпень 2023 року загальною вартістю понад $700 млн.
Кожне судно було куплено окремою компанією, зареєстрованою Ормеродом на Маршаллових островах, але дубайська Eiger Shipping DMCC, що належить “Лукойлу”, надала кошти, внісши передоплату за фрахт суден.
Водночас компанії в Дубаї, пов’язані з британським судноплавним магнатом на ім’я Мухаммад Тахір Лакхані, призначили управителями суден, кажуть люди, знайомі з цими структурами.
При цьому немає свідчень, що ці угоди формально порушили будь-які закони. Хоча “Лукойл” перебуває під санкціями США з 2014 року, ні Eiger Shipping DMCC, ні її дубайський власник Litasco Middle East DMCC не належать до підсанкційних компаній. Компанії з Дубая також не зобов’язані дотримуватися західних санкцій, якщо вони не користуються фінансуванням або послугами країн G7.
Схема володіння суднами включає кілька рівнів фірм-“прокладок”. Наприклад, деякими суднами “тіньового флоту” володіє компанія Freyana Shipping Ltd, зареєстрована на Маршаллових островах. Freyana повністю належить іншій компанії з Маршаллових островів під назвою Grand Eagle Maritime Inc, яка, своєю чергою, повністю належала третій компанії з Маршаллових же островів під назвою Eudora Ltd.
Британський бухгалтер Джон Ормерод був єдиним директором усіх трьох компаній і володів 100 відсотками акцій Eudora на момент укладення угод, йдеться в документах. У деяких випадках старі танкери купували за ціною, у 2-3 рази вищою за їхню ринкову вартість.
І Ормерод – лише один із цілого натовпу іноземців, які були задіяні в складних схемах купівлі та володіння суднами російського “тіньового флоту”.