Під час воєнного стану українські підприємці можуть не сплачувати штрафи та пеню після податкової перевірки. Для цього необхідно виконати одну ключову вимогу, передбачену Податковим кодексом України.
Про це йдеться у Податковому кодексі України.
Спеціальний механізм дозволяє бізнесу суттєво зменшити фінансові втрати після донарахування податків. Водночас скористатися ним можуть не всі платники податків і лише за певних умов.
Підпункт 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу встановлює особливий порядок, який діє під час воєнного стану. Він передбачає, що штрафні санкції та пеня не застосовуються, якщо платник вчасно сплатить суму податкового зобов’язання, визначену за результатами документальної перевірки.
Фактично закон дозволяє погодитися з донарахованою сумою та уникнути додаткових фінансових санкцій. Для багатьох компаній це може стати альтернативою тривалим судовим або адміністративним спорам.
Скористатися механізмом можна лише за одночасного виконання кількох умов. Зокрема, штрафи повинні бути нараховані саме за результатами документальної податкової перевірки.
Крім того, така перевірка має бути розпочата або поновлена після 1 серпня 2023 року та завершена до моменту припинення або скасування воєнного стану.
Ще одна обов’язкова умова — податковий орган повинен визначити суму грошового зобов’язання, а платник має сплатити її протягом 30 календарних днів після отримання податкового повідомлення-рішення.
Водночас цей порядок не поширюється на результати камеральних або фактичних перевірок. Він застосовується виключно до документальних перевірок.
У Податковому кодексі також немає вимоги окремо повідомляти податкову службу про здійснену оплату. Однак фахівці радять додатково направити лист до контролюючого органу з посиланням на підпункт 69.37 та підтвердженням проведеної оплати.
Такий крок допоможе уникнути можливих технічних помилок у базах даних та подальших суперечок щодо наявності податкового боргу.
Окремо залишається відкритим питання використання наявної переплати для погашення донарахованого податкового зобов’язання. Прямої заборони на це в законодавстві немає, однак через відсутність сталої практики кожен випадок рекомендують аналізувати індивідуально.
Водночас підприємцям варто враховувати важливий нюанс. Якщо платник скористався цим механізмом і сплатив донараховану суму для звільнення від штрафів, він фактично погоджується з рішенням податкового органу.
У такому разі надалі оскаржити відповідне податкове повідомлення-рішення вже не вийде.
Таким чином бізнесу доводиться обирати між двома варіантами: погодитися з донарахуванням і уникнути штрафних санкцій або відстоювати свою позицію через процедуру оскарження.
Якщо за результатами перевірки винесено кілька податкових повідомлень-рішень, рішення щодо застосування механізму може прийматися окремо по кожному з них.