Білл Гейтс не впевнений, що став би мільярдером, якби зростав, як сучасні діти, що проводять багато часу у ґаджетах та соціальних мережах. Співзасновник і колишній генеральний директор Microsoft запевняє, що ніколи не побудував би таку компанію, аби не витрачав час на дослідження зовнішнього світу, читання та розмірковування.
Про це Гейтс розповів у своїй публікації у блозі Gates Notes. Його дитинство проходило в іграх, які надихають на творче мислення. Він зауважує, що концентрація уваги схожа на м’язи, тож безперервні переривання та залежність від соціальних мереж неймовірно ускладнюють її розвиток.
“Коли я почувався неспокійним або нудьгував – або потрапляв у проблеми через погану поведінку – я зникав у своїй кімнаті й занурювався в книги чи ідеї, часто годинами без перерви. Ця здатність перетворювати час простою на глибокі роздуми та навчання стала фундаментальною частиною того, ким я є. Це також було вирішальним для мого успіху пізніше”, – пише Гейтс.
Протягом усієї карʼєри ексдиректор Microsoft часто приписував свій успіх невгамовній звичці до читання та здатності до самоізоляції. За його словами, без здатності інтенсивно зосереджуватися та слідувати ідеї, куди б вона не привела, світ міг би залишитися без проривів, які приходять від зосередження на чомусь та утриманні його, навіть при намаганні відволіктися.
“Моє дитинство було відзначене дивовижною свободою — чимось, що може здивувати людей, які припускають, що я цілими днями сидів за комп’ютером у приміщенні. Я ходив у похід стежками, які налякали б сучасних батьків, нескінченно досліджував з друзями по сусідству та бігав Вашингтоном. Мої батьки половину часу не знали, де я був, і тоді це було нормально. Ці заняття навчили мене стійкості, незалежності та розсудливості таким чином, що жодна контрольована, структурована діяльність не може бути відтворена”, – пише Гейтс.
Він наводить у приклад книгу Джонатана Гайдта “Тривожне покоління”, в якому розповідається, що сучасні підлітки витрачають на час перед екраном від шести до восьми годин на день. Крім того, діти менше і гірше сплять, читають, спілкуються особисто та проводять менше часу на вулиці, що також впливає на їхній розвиток.