Для того, аби дизельне пальне не замерзало у мороз, потрібно використовувати більш холодостійкі марки, ніж фактична температура за вікном, розповіла експертка з якості пального Валентина Кравчук виданню enkorr.
За її словами, у реальних умовах пальне може “загуснути” навіть за вищих температур, ніж обіцяє виробник. Тому водіям варто закладати додатковий температурний запас.
За її словами, раніше нафтопереробні заводи готували зимове дизпаливо інакше: відсікали найбільш парафінові фракції і додавали частину керосинової фракції. Однак зараз морозостійкість здебільшого забезпечують спеціальні присадки. Вони не дають парафінам злипатися, але лише до певної температури. Коли морози посилюються, пальне мутніє і створює проблеми.
“Депресорно-диспергуючі присадки стримують укрупнення парафінових кристалів і не дають їм швидко випадати в осад. Але за певної критичної температури їх дія слабшає, і парафіни починають з’єднуватися. Саме це ми бачимо як помутніння пального або проблеми з фільтрацією”, – пояснила експертка.
Вона додає, що лабораторні тести не відтворюють реальні умови. У лабораторії пальне швидко охолоджують і одразу перевіряють. А у реальності автомобіль може стояти на морозі годинами або днями. За цей час парафіни осідають на дні бака і можуть швидко забивати паливний фільтр.
Іноді ситуація виглядає парадоксально. Кравчук розповідає, що пальне може мати граничну температуру фільтрованості -20°C, але при цьому мутніти вже при +1°C через високий вміст парафінів.
“Формально його неможливо забракувати, але для споживача воно ризиковане”, – пояснила вона.
Тому експертка радить закладати запас морозостійкості у щонайменше 5-10 градусів від очікуваної температури повітря. Наприклад, якщо прогноз передбачає -10°C, доцільно використовувати пальне з паспортним показником близько -20°C, а за морозів -20°C орієнтуватися на арктичні сорти.
Також, за словами Кравчук, на властивості дизеля впливає змішування різних партій пального. У кожного виробника свої присадки, і в суміші вони можуть “працювати” непередбачувано – як посилювати, так і послаблювати ефект, що ускладнює прогнозування реальної морозостійкості суміші.
Крім того, окремий ризик для водіїв – вода у баку. Волога знижує ефективність присадок і може ще швидше спричинити проблеми.
“Депресорно-диспергуючі присадки чутливі до підвищеного вмісту води, і за таких умов їхня ефективність може значно знижуватися. Тому слід уникати ситуацій, коли бак автомобіля залишається порожнім”, – підсумувала фахівчиня.