Люди, які після самовільного залишення своєї частини потрапляють до 1-го окремого штурмового полку, воюють на рівні з усіма іншими. При цьому типовий образ штурмовика останніх років багато в чому співпадає з образом ухилянта.
Про це розповів Дмитро (Перун) Філатов, командир 1-го окремого штурмового полку, в інтерв’ю Радіо Свобода.
Проблема СЗЧ
Командир поділився міркуваннями, що проблема самовільного залишення частини не має універсального рішення. Усе залежить від конкретної ситуації.
“Немає якогось унікального рецепту, який підходить для всіх. Кожна проблема індивідуальна, різна. Хтось втомився від піхотних боєзіткнень і командири, від яких вони пішли, вчасно не перегрупували людей на інші посади, не знайшли їм інше застосування, щоб зменшити їхнє навантаження – психоемоційне, фізичне”, – зазначив Дмитро Філатов.
Він також пояснив, що для піхотинців в умовах сучасної війни достатньо лише одного важкого завдання, щоб вони потребували заміни. Однак часто це не враховується через те, що реальні обставини боїв виходять за рамки запланованого.
Згідно з планом, боєць повинен провести ударно-пошукові дії, захопити певну ділянку, передати її підрозділам для утримання й відійти. Але на практиці іноді трапляється, що заміна затримується або взагалі не прибуває. У таких випадках солдати змушені залишатися у складних умовах довше запланованого часу, що позбавляє їх не лише сил, а й здоров’я.
Сучасний портрет штурмовика
Описуючи сучасного штурмовика, Дмитро Філатов наголосив, що у багатьох випадках це люди, які спершу намагалися уникнути виконання свого обов’язку.
“Середньостатистичний портрет штурмовика за останніх пару років – це людина, яка не те що не горіла захищати свою країну, вона, радше, шукала варіанту, як утекти від цієї відповідальності, від такого обов’язку. Вона переховувалась, вона знаходила в своїх думках виправдання своїм діям, тобто – це “ухилянт”. І от на сьогодні образ штурмовика – це “ухилянт”, – пояснив військовий.
Але після проходження підготовки і адаптації їхня свідомість зазнає докорінної трансформації. Це вже не стільки питання патріотизму, скільки усвідомлення важливості завдань і розуміння правил війни, необхідних як для виживання, так і для досягнення перемоги.
За словами командира полку, навіть серед тих, хто раніше були ухилянтами, є ті, хто стають видатними воїнами та лідерами. Приблизно 10% з них демонструють лідерські якості настільки переконливо, що за кілька місяців вони перетворюються на командирів із зовсім новим світоглядом і ставленням до служби.
Хто є ветераном?
На думку Дмитра Філатова, ветераном називають людину, яка зарекомендувала себе у бою як професійний і відповідальний воїн. Це той, хто здатен гідно виконувати завдання та бути прикладом для інших. Впродовж пів року формується прошарок молодших командирів. Далі серед них виділяються нові командири взводів, а ще за рік-півтора – командири рот.
“Тобто за пів року вже чітко виділяються люди, які є природними лідерами – вони стають сержантами. Ще десь за пів року зазвичай серед них виділяються ті, хто стає командирами взводів, а за півтора роки уже з’являються командири рот”, – зауважив військовий.
Таким чином, за словами Дмитра Філатова, навіть ті, хто раніше уникав військової служби, у певних умовах можуть трансформуватися у сильних і компетентних людей, готових брати на себе відповідальність і вести за собою інших.