Росія продовжує розвивати програму стратегічних озброєнь, попри санкції та п’ятий рік повномасштабної війни. Одним із головних інструментів ядерного тиску залишається ракета РС-28 “Сармат”, яку Кремль використовує як символ своєї сили.
Про це повідомляють StateWatch та UNITED24 Media.
У травні 2026 року Володимир Путін знову заявив, що “Сармат” поставлять на бойове чергування до кінця року.
Робота над цією міжконтинентальною балістичною ракетою триває вже понад 15 років. Попри гучні заяви Кремля, у 2024 році ракета вибухнула прямо в шахті під час запуску на космодромі “Плесецьк”.
У відкритих джерелах виробництво “Сармата” пов’язують із трьома головними підприємствами: Державним ракетним центром імені Макєєва, “Красмашем” та компанією “Протон — Пермські мотори”.
Усі вони входять до структури російського “Роскосмосу”.
Окрему увагу аналітики звернули на “Красмаш”. Саме це підприємство виробляє одну з ключових міжконтинентальних ракет РФ, але досі не перебуває під санкціями США, ЄС і Великої Британії.
Водночас серед його основних замовників — підсанкційні структури, зокрема “Роскосмос” і Гірничо-хімічний комбінат.
Судові документи свідчать, що після початку повномасштабного вторгнення “Красмаш” продовжив активну співпрацю з підприємствами російського оборонного комплексу.
Серед партнерів заводу є виробники авіаційних компонентів, ракетного озброєння та космічних систем.
Документи з Пермського порохового заводу також показали, що до виробництва окремих компонентів “Сармата” залучені десятки підприємств по всій Росії.
У внутрішніх паперах ракета проходить під індексом 15А28, а її частини виробляють у межах програм “Тема 001” та “Тема 002”.
Лише у 2025 році Пермський пороховий завод мав виготовити компонентів для “Сармата” на понад 956 мільйонів рублів, що становить приблизно 12,7 мільйона доларів.
Фінансові документи також показали різке зростання військового виробництва.
Якщо у 2022 році виручка заводу становила 7,7 мільярда рублів, то у 2024 році вона вже зросла до 22,6 мільярда.
Частка військової продукції перевищила 95%.
Серед інших підприємств, залучених до програми, називають “ПЗ Машиностроитель”, “Авангард”, “НІІПМ”, “НПО Автоматика”, “НІІ Графит”, ПО “Полет” та РФЯЦ-ВНІІТФ — один із ключових центрів розробки ядерних боєприпасів у Росії.
Аналітики наголошують, що “Сармат” — це не продукт одного заводу, а результат роботи великої мережі підприємств ракетної, хімічної, космічної та ядерної галузей.
Частина з них досі не потрапила під окремі міжнародні санкції, що дозволяє їм закуповувати обладнання, працювати з іноземними партнерами та залучати фінансування.
Саме ця мережа і продовжує підтримувати один із головних елементів російського ядерного арсеналу.