Основна частина військовослужбовців нової української 155-ї окремої механізованої бригади (ОМБр) імені Анни Київської, яка, як повідомлялося раніше, почала розвалюватися, не доїхавши до фронту, були ненавчені мобілізовані, які тільки-но були зараховані на службу та прослужили менше двох місяців. Цю інформацію Радіо Свобода на умовах анонімності підтвердив причетний до створення підрозділу офіцер бригади, який наразі перебуває в СЗЧ.
За словами військового, у нього самого до зарахування до бригади не було жодної підготовки, однак, незважаючи на це, його призначили на посаду командира взводу в підрозділі інженерного забезпечення бригади. Він стверджує, що ані відповідних знань військової справи, ані необхідних навичок – не мав. До того ж, за його словами, якщо солдати проходили курс базової військової підготовки, то він його не проходив з огляду на те, що вже мав офіцерське звання.
“Я не є кадровим офіцером. Я навчався 20 років тому і пройшов військову кафедру. Оскільки маю вищу освіту, то одразу присвоїли звання молодшого офіцера, – розповів він. – Хлопців, які були рядовими солдатами, то їх забирали щодня на базову загальну військову підготовку. Я її не проходив. Я підійшов до командирів і кажу, а ви чимось будете нас навчати? Я розумію, що людей ви набрали, у форму одягли, але я не можу таку відповідальність на себе брати, керувати взводом і наражати людину на небезпеку. Я нічого не знаю. Мені відповіли, що мене відправлять на навчання до Франції”.
Але й у Франції, де він пробув місяць, його нічому не навчили, заявив військовий:
“Туди забирали тих, хто за “штаткою” вже був розписаний на певні посади. Те, що показували по телевізору, що десь там на полігоні бігали, стріляли, це, в принципі, воно відбувалося, але мені здається, що ця підготовка трішки недостатня, з огляду на те, скільки на це грошей витратили… Підготовки, як я собі уявляв на третій рік війни, якою б вона мала бути, то її немає. Я, наприклад, не знаю, що я маю робити. Я не готовий підставляти і виконувати якісь команди з ненавченими людьми, плюс я сам ненавчений. У мене має бути в підпорядкуванні близько 30 людей. Я не готовий їхніми життями ризикувати”.
Військовий додав, що ще у Франції втекло понад півсотні бійців, набагато більше самовільно залишили частину вже в Україні. За його словами, після повернення з Франції, попри повідомлення про організаційні проблеми, частина бригади вже перебувала на передовій, поблизу Покровська Донецької області.
“Прийшов наказ про переведення в піхоту і дуже багато людей пішло в СЗЧ. Через три дні нас відправили на Дніпропетровщину. А ще через день прийшов наказ виїжджати в населений пункт за 20 кілометрів від лінії фронту. Мій командир написав мені: “збери 9 людей, завтра ви їдете в конкретне місце”. Я в нього запитав, що там робити. Каже, “не знаю”. Тобто, що командири непрофесійні, що людей не навчили”, – розповів він.
Причини того, чому особисто він ухвалив рішення піти в СЗЧ, військовий описав так:
“Краще я піду в СЗЧ, якщо спіймають, то двері в’язниці, рано чи пізно, відчиняться, а кришка труни не відчиниться. Ми маємо знайти якийсь підхід до людей. Їх забезпечити відповідним навчанням. Виходить так, усі мовчать, приходить якась команда зверху, її треба виконати. Хоч як-небудь, хоч через одне місце, але її треба виконати. Це неправильно. Люди ненавчені. Це проблема номер один”.
155-та ОМБр імені Анни Київської – що про неї відомо
Як повідомляє видання, створення 155-ї бригади імені Анни Київської було частиною масштабного проєкту з формування нових бригад, для яких Україна мала знайти людей, а міжнародні партнери – озброєння. Зазначена бригада мала символізувати історичну єдність України та Франції.
Почала формуватися бригада в березні 2024 року. Її командиром було призначено полковника Збройних сил України Дмитра Рюмшина, який до того виконував обов’язки командира 47-ї ОМБр. За формування та комплектування бригади відповідало Оперативне командування “Захід”.
Восени 2024 року 155-та бригада виїхала на навчання до Франції, яка зобов’язалася її озброїти і навчити. У підсумку, як раніше повідомлялося, на оснащення бригади Україна, Франція і Польща витратили місяці і мільйони доларів.