Масштабний ракетний удар та вторгнення терористів ХАМАСу на територію Ізраїлю змусили задуматися щодо ефективности системи ізраїльської ППО “Залізний купол”, яку раніше неодноразово закликали надати Україні.Треба сказати, успішне перехоплення будь-якої ракети залежить від кількох факторів:
– кількості запущених ракет;
– швидкості ракет, від чого залежить час на їх виявлення та знищення, а також саме перехоплення;
– габаритів ракет, що полегшують або ускладнюють їх перехоплення;
– досконалості обладнання, що фіксує пуск та здійснює подальше перехоплення.
Використані тисячі ракет
І вже з першим пунктом все складається не найкраще, так, за офіційними даними, озвученими спікером Сил оборони Ізраїлю Даніелем Харагрі, терористи випустили по Ізраїлю більше 2 тисяч ракет. За даними, які наводили місцеві ЗМІ, може йтися навіть про 5 тисяч. Так чи інакше йдеться про тисячі одиниць.
Своєю чергою це означає, що на напрямках пуску ракет мали бути зосереджені якщо не 2000, то хоча б кілька сотень ізраїльських ракет, щоб забезпечити їхнє успішне перехоплення.
Таку думку висловив і військовий експерт Андрій Харук.
“На мій погляд, палестинці зуміли домогтися того, що весь час намагаються досягти російські окупанти: перенаситити систему управління ППО цілями. Вони змогли одномоментно випустити набагато більше ракет, ніж система ППО Ізраїлю могла супроводжувати”, — пояснює головну складову успіху удару ХАМАСу по Ізраїлю експерт.
На все про все 2-3 хвилини
Але все-таки здійснити перехоплення випущеної ракети власним боєприпасом — це лише заключний етап роботи ППО, куди важливіше засікти її пуск, прорахувати траєкторію і потім здійснити перехоплення. І основним моментом у цьому залишається питання часу, який залежить від швидкості випущеної ворогом ракети і габаритів, що необхідні для успішного виявлення боєприпасу в небі.
Тактико-технічні характеристики ракет, використовуваних ХАМАСом, знайти вкрай складно, оскільки майже всі вони є саморобними, що робить їх дешевими та численними. А базуються ці “саморобки” в основному на перероблених реактивних снарядах систем залпового вогню на кшталт “Граду”.
Так, за даними ВВС, велика частина арсеналу ХАМАС — ракети “Касам” дальністю до 10 км, “Кудс” дальністю до 16 км, ракетні системи залпового вогню типу “Граду” дальністю до 55 км, а також “Сіджіл-55” дальністю теж до 55 км.
Є також і далекобійні ракети: М-75 — до 75 км, “Фаджр” — до 100 км, R-160 — до 120 км і кілька штук M-302 радіусом до 200 км, але їх явно небагато.
Припустимо, що створені на базі снарядів “Града” саморобні ракети мають таку ж швидкість, що й власне снаряди “Граду” – близько 700 м/с, таким чином політ на дальність 55 км займе приблизно 80 секунд. Втім, можливо, що через саморобну якість ракет їхня швидкість може бути нижчою і тоді часу потрібно трохи більше – до 2-3 хвилин.
Саме за ці 120-180 секунд радар повинен засікти пуск ракети, прорахувати її траєкторію та подати дані на командний пункт, де прораховується траєкторія для пуску зенітної ракети та йде її запуск.
Якщо ж пуск ракети йде на відстань до 10 км, то, по-перше, потрібно, щоб у цьому радіусі стояв “Залізний купол”, і по-друге, на перехоплення залишається 15-30 секунд, що фактично неможливо здійснити.
Ракети РСЗВ у принципі вважаються недоступними для перехоплення саме через малий час підльоту.
Крім того, малі розміри снаряда “Граду” роблять навіть засічку його пуску та польоту проблематичними, оскільки важать до 70 кг. Для порівняння, ракети, що запускаються рф по Україні, важать не менше 1 тонни.
Технологічність допоможе? Не завжди
Втім, створюючи “Залізний купол”, Ізраїль, зрозуміло, знав про всі ці особливості ракетного озброєння ХАМАС і створював систему саме під ці особливості, бувши впевненим, що оборонні технології дозволять вирішити всі ці завдання.
Але, очевидно, що технології не змогли замінити просту кількість, яка була б адекватною ракетам, що запускалися противником. Так, у квітні з території Лівану по Ізраїлю було завдано ракетного удару більш ніж 100 ракетами та вже тоді в “Залізному куполі” утворилися проломи, що дозволили деяким з них потрапити по об’єктах на території Ізраїлю.