Річка Горинь на Поліссі давно відома не лише своїми мальовничими краєвидами, а й численними легендами. Їй приписують затонулі козацькі скарби, загадкові явища над водою та небезпечні вири, які й сьогодні змушують місцевих ставитися до річки з особливою повагою.
Горинь бере початок на Кременецьких горах Тернопільщини, проходить через Хмельницьку та Рівненську області, після чого тече територією Білорусі й впадає в Прип’ять. Загальна довжина річки становить 659 кілометрів, із яких понад 570 — в Україні.
Особливою красою Горинь славиться на Рівненщині. Тут вона петляє серед лісів і луків, утворюючи широкі заплави, острови, стариці та заболочені ділянки, які стали прихистком для багатьох видів птахів і тварин.
Найвідоміша легенда розповідає про козацькі човни, які нібито затонули разом зі зброєю, золотими монетами та іншими цінностями. Після сильних паводків місцеві жителі й досі розповідають про випадкові знахідки старовинних предметів, хоча достовірних підтверджень існування скарбів немає.
Інший переказ пов’язаний із давніми переправами через Горинь. Під час низького рівня води подекуди можна побачити дерев’яні палі та залишки старих конструкцій, які лише підігрівають інтерес істориків і любителів місцевих легенд.
Попри спокійний вигляд, Горинь має непростий характер. На окремих ділянках річки є глибокі ями, різкі перепади дна, сильні підводні течії та вири. Саме тому місцеві давно кажуть, що Горинь не пробачає необережності, хоча фахівці пояснюють це природними особливостями водойми.
Не менш загадковими залишаються й розповіді про дивні силуети та незрозумілі звуки, які нібито можна побачити й почути над річкою в туманні світанки. Найімовірніше, це результат густих поліських туманів, відлуння та оптичних ефектів, але саме вони стали основою багатьох містичних історій.