Учені висунули незвичну теорію про походження людського зору. На їхню думку, далекий предок сучасних хребетних міг мати лише одне око, а саме від нього згодом еволюціонували парні очі людини та інших тварин.
Про це повідомляє ScienceDaily.
Дослідники з Лундського університету та Університету Сассекса припускають, що майже 600 мільйонів років тому в океані жила невелика червоподібна істота із серединним оком, розташованим у верхній частині голови. Саме воно, за новою гіпотезою, могло стати основою для розвитку складнішої системи зору у хребетних.
За словами почесного професора сенсорної біології Дана-Е Нільссона, результати дослідження можуть докорінно змінити сучасні уявлення про еволюцію очей і мозку.
Науковці вважають, що спочатку предок мав два простих світлочутливих органи, але після переходу до малорухливого способу життя вони втратили своє значення. Натомість центральне око збереглося й допомагало розрізняти світло й темряву та орієнтуватися у воді.
Коли нащадки цієї істоти знову стали активно плавати, одного ока вже було недостатньо. Дослідники припускають, що його структури поступово перебудувалися у два повноцінні органи зору, здатні формувати зображення.
Саме цим, на думку авторів роботи, можна пояснити, чому очі хребетних мають іншу будову, ніж очі комах чи кальмарів. Крім того, вчені припускають, що сучасна шишкоподібна залоза в людському мозку може бути еволюційним “спадком” того давнього серединного ока. Сьогодні вона відповідає за вироблення мелатоніну та регулювання циклів сну.