Вчені знайшли найдавніший відомий бурштин, який утворився приблизно 380 мільйонів років тому — задовго до появи динозаврів. Відкриття свідчить, що рослини навчилися виробляти захисну смолу набагато раніше, ніж вважалося досі.
Про це пише журнал Science Advances.
Міжнародна група дослідників під керівництвом Ціхана Ло з Китайської академії наук виявила сотні мікроскопічних фрагментів викопної смоли у вугільних відкладах на північному заході Китаю. Знахідку датували Середнім девонським періодом, тобто приблизно 380 мільйонів років тому.
Загалом науковці виділили 241 частинку розміром від 0,1 до 1,5 міліметра з десяти кілограмів вугілля. Побачити їх вдалося лише під ультрафіолетовим освітленням, оскільки крихітні фрагменти яскраво флуоресціювали на тлі породи.
Щоб підтвердити природу знахідки, дослідники провели низку лабораторних аналізів, зокрема інфрачервону спектроскопію та мас-спектрометрію. Результати засвідчили, що ці частинки мають хімічні властивості, характерні для викопної рослинної смоли.
За словами авторів дослідження, попередній найдавніший відомий бурштин був приблизно на 65 мільйонів років молодшим. Нове відкриття свідчить, що здатність виробляти смолу виникла у стародавніх судинних рослин задовго до появи насіннєвих дерев і приблизно за 150 мільйонів років до перших динозаврів.
Вчені припускають, що смола виконувала захисну функцію. Найімовірніше, вона допомагала рослинам боротися з паразитичними грибами, пошкодженнями та іншими загрозами, які існували ще до появи сучасних лісових екосистем.
Дослідники також вважають, що у стародавніх вугільних відкладах можуть приховуватися ще давніші зразки викопної смоли. Через надзвичайно малі розміри їх могли роками не помічати або помилково вважати іншими органічними залишками.