Одинадцять країн Африки об’єдналися, щоб створити живий бар’єр завдовжки 8 тисяч кілометрів і стримати наступ пустелі Сахара. Масштабний екологічний проєкт має захистити родючі землі, допомогти мільйонам людей та сповільнити наслідки зміни клімату.
Про це повідомляє La Nacion.
Проєкт під назвою «Велика зелена стіна» стартував ще у 2007 році. Його мета — з’єднати Сенегал і Джибуті смугою зелених насаджень, яка простягнеться із заходу на схід через увесь континент. Такий природний бар’єр має зупинити подальше поширення Сахари та захистити савани від опустелювання.
Під час Паризького саміту міжнародні партнери, серед яких Світовий банк та Європейський Союз, виділили додаткове фінансування для реалізації ініціативи.
До 2030 року організатори планують відновити 100 мільйонів гектарів деградованих земель, поглинути 250 мільйонів тонн вуглецю та створити до 10 мільйонів нових робочих місць. Очікується, що це зміцнить продовольчу безпеку регіону, відкриє нові економічні можливості та допоможе країнам адаптуватися до зміни клімату.
Наразі проєкт виконано приблизно на 18%, однак окремі держави вже демонструють відчутні результати. Так, Ефіопія відновила близько 15 мільйонів гектарів земель завдяки захисту природної рослинності та боротьбі з незаконними вирубками. Сенегал висадив приблизно 12 мільйонів дерев, а Нігерія повернула до використання близько 5 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь уздовж північних кордонів.
За даними Організації Об’єднаних Націй, межа між Сахарою та саваною щороку зміщується на 45–60 сантиметрів. Температура в регіоні вже зросла на 1,5°C — швидше, ніж у середньому у світі. Якщо процес деградації земель не вдасться зупинити, до середини століття близько 250 мільйонів жителів центральної Африки можуть бути змушені залишити свої домівки через непридатність територій для життя.
Втім, реалізація «Великої зеленої стіни» стикається з численними труднощами. Попри загальний бюджет у 31 мільярд доларів, проєкт потерпає від політичної нестабільності, корупції та нестачі ресурсів. У багатьох районах висаджені дерева гинуть через брак систем зрошення та належного догляду, що уповільнює реалізацію однієї з наймасштабніших екологічних ініціатив у світі.
