Археологи розшифрували написи на стіні давнього міста Шультун у Гватемалі й уперше встановили ім’я математика та астронома цивілізації мая. Разом із підписом науковця дослідники виявили складні астрономічні розрахунки, яким близько 1200 років.
Про це повідомляє журнал Antiquity.
Написи знайшли на стіні невеликої кам’яної будівлі в стародавньому місті Шультун на території сучасної Гватемали. Завдяки мультиспектральному зображенню та інфрачервоному скануванню вченим вдалося прочитати стерті часом символи.
Автором розрахунків виявився Сак Тан Ваакс, ім’я якого перекладається як «Білогрудий лис». За словами лектора Массачусетського технологічного інституту Франко Россі, це перший відомий випадок, коли вдалося знайти пряму згадку про конкретного математика й астронома мая.
Науковці вважають, що будівля могла бути майстернею, де створювали кодекси мая, або навчальним приміщенням для книжників. У кімнаті також виявили понад 50 інших написів, схожих на робочі нотатки та чернетки.
Особливу увагу дослідників привернула математична формула, яку вони назвали «Текст 19». Вона складається з 11 ієрогліфів і описує синхронізацію календарних циклів мая з рухом Венери та Марса.
Ключовим числом у розрахунках став період у 2920 днів. Це найменше спільне кратне для синодичного періоду Венери тривалістю 584 дні та сонячного року мая, який налічував 365 днів. Через кожні 2920 днів Венера повертається в ту саму позицію відносно Землі й Сонця, що відповідає восьми сонячним рокам або п’яти циклам Венери.
Крім цього, Сак Тан Ваакс використав у своїх розрахунках 780-денний цикл Марса та священний календар Тцолькін, який складався з 260 днів.
Дослідники припускають, що вчений міг бути наставником або одним із найавторитетніших фахівців свого часу. За їхніми оцінками, формула стосується дати 7 листопада 781 року нашої ери, коли астрономічні знання відігравали важливу роль у політичному та суспільному житті мая.
Написи збереглися лише тому, що будівлю згодом засипали сміттям і використали як основу для іншої споруди. На думку вчених, ця знахідка вперше дозволяє пов’язати наукові досягнення цивілізації мая з конкретною людиною.