У Києво-Печерській лаврі після тривалої перерви відкрили для відвідувачів Дальні печери. Під час урочистостей митрополит Епіфаній заявив, що святиня поступово звільняється від впливу «руського міра».
Урочисте відкриття Дальніх печер відбулося 14 липня 2026 року. До цього, у лютому 2026 року, для туристів і паломників уже відкрили Ближні печери.
Поки що, щонайменше до середини вересня, Дальні печери працюватимуть у тестовому режимі. Із 14 липня до 15 серпня потрапити туди зможуть лише паломники — щоп’ятниці та щонеділі з 09:00 до 12:00.
Після цього формат роботи розширять. У першій половині дня печери прийматимуть паломницькі групи, а після технічної перерви — екскурсійні. Одночасно до підземного комплексу допускатимуть групи до 12 осіб за попереднім записом або в порядку живої черги.
Історія Дальніх печер бере початок у 1074 році, коли там поховали одного із засновників Києво-Печерського монастиря — преподобного Феодосія. Нині тут спочивають мощі 49 канонізованих святих, а загальна довжина підземних коридорів становить 293 метри.
Також 14 липня на території Лаври за участю предстоятеля Православної церкви України митрополита Епіфанія освятили пам’ятний знак гетьману Івану Мазепі. Його встановили на честь меценатської діяльності гетьмана, який наприкінці XVII — на початку XVIII століття фінансував будівництво та оновлення монастирських споруд.
Одним із головних елементів композиції став мощовик, який, за музейною легендою, належав Івану Мазепі. Він символізує тяглість української державницької традиції від козацької доби до сьогодення.
Під час церемонії Епіфаній заявив, що Росія століттями знищувала українську історичну пам’ять і місця поховання видатних діячів. За його словами, Україна має створити власний національний пантеон героїв.
«Поступово наша Лавра відновлюється, утверджується, українізовується. І цей зловісний, людиновбивчий дух руського міра вивітрюється, виходить з цього святого місця. Лавра стає справжньою українською святинею», — сказав митрополит.